1 червня загинув захисник з Кривого Рогу Владислав Волобоєв

Влад мріяв про сім‘ю, дітей, зростання у професії. Він був незамінним – єдиний, хто міг дістати інформацію з-під землі. Не йшов з роботи допоки не зробить матеріал. У міській газеті «Пульс» журналіст пропрацював 5 років.

Армійська доля відміряла йому  лише місяць і тиждень.

«Коли  Влад пішов, я залишилась як без рук. У нього мали бути напрочуд гарні діти - він був красивим. І розумні - він був розумним, швидким, ініціативним. Але народити їх не встиг, не встиг навіть оженитися», -   пише головна редакторка «Пульсу» Олена Стулій.

Досі не може усвідомити те, що сталося, колишня журналістка «Пульсу» Анна Ніколаєнко.

 «Наш Влад був завжди сповненим енергії життя! Пам’ятаю його таким щирим і по-дитячому відкритим, і, водночас, мужнім і принциповим: ніколи не мовчав, коли бачив несправедливість, не відступав. Його жарти прикрашали наші робочі дні, його неповторний голосний сміх звучить у пам’яті і досі… Влад мав звичку вітатися - «дай п’ять». Це дарувало позитив, навіть коли на душі сутінки… Працював Влад дуже старанно. Без вагань йшов на найскладніші завдання і найголовніше – любив людей. Завжди прагнув допомогти читачам, які приходили у газету зі своїми негараздами. Його мрією було створити щасливу родину. І до здійснення мрії було не так далеко… Світлого раю тобі, колего! Ти – у наших серцях…», -  схиляє голову перед пам‘яттю воїна журналістка.

Співчуття рідним Влада Волобоєва, слова підтримки його мамі, яка втратила на війні чоловіка і сина.

Світла пам‘ять і шана воїну!