22 жовтня – День людей, які заїкаються. Міфи про заїкання

ЦІКАВО
22.10.20 - 14:23

З 1988 року 22-го жовтня у світі відзначається Міжнародний день людей, що заїкаються. 

Навіть сьогодні не дивина зустріти безпідставні оцінки та висновки, які, однак, є не більше ніж міфами на тему цього захворювання. 

 

Міф 1. Заїкання - це вада мови. 

 

Ні, бо заїка здатний говорити зв’язно; це порушення не має зв’язку з будовою мовного апарату людини. 

 

 

Міф 2. Це генетичне. 

 

Не існує чогось такого, як «ген заїкання». Правдою є тільки те, що можна мати певні схильності, записані в генах.

 

Міф 3. Само минеться.

 

Діагностоване і неліковане заїкання не минає, а посилюється. 

 

 

Міф 4. Виникає від стресу і пов’язане з психічними проблемами. 

 

Викликати це захворювання може травма чи сильний стрес, однак мають бути передумови. А психічні проблеми тут вторинні, як наслідок заїкання. 

 

 

Міф 5. Це вроджене. 

 

Заїкання це завжди набуте захворювання. Зверніть увагу: жодне немовля не заїкається, коли гулькотить у пелюшках.

 

 

Міф 6. Це захворювання не лікується. 

 

Довгі роки стверджували, що заїкання невиліковне, і цей міф поширений донині. Тим часом лікування цілком можливе. Заїкання - це вивчена емоційна реакція, «програма», записана в мозку. Психологи навіть стверджують, що є «особа-заїка», тобто людина, яка заїкається не в розмові, а вже на етапі планування вислову. Цю «погану програму» можна замінити на правильну. 

 

Факт, що випливає зі спостережень, - від заїкання допомагає спів. Під час співу людина не заїкається! У співі ми «тягнемо» голосні, які є складотворчими звуками. Саме тому нерівність мовлення зникає.

 

Джерело: CREDO

 

Фото на прев’ю з мережі Інтернет.

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: