26 квітня минає 38 років з часу Чорнобильської трагедії. Сьогодні до мерії запросили криворізьких ліквідаторів

ГОРДІСТЬ

25.04.24 - 15:11

26-го квітня виповниться 38 років з моменту однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства - аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Напередодні історичної дати у мерії відбулася зустріч із криворізькими ліквідаторами.

26 квітня 1986-го багато в чому змінило хід історії. Найстрашніший цивільний ядерний інцидент поставив під загрозу життя мільйонів. Їхні долі рятували такі ж прості люди. Серед них - тисячі криворіжців, - сказав, звертаючись до криворізьких ліквідаторів в.о. міського голови Юрій Вілкул.

«Більше 5 тисяч наших земляків стали ліквідаторами. Вони чудово розуміли яку ціну їм доведеться платити, яку радіоактивну загрозу несе ця аварія. Та попри все пішли захищати не своє життя, а життя рідних, близьких, життя мільйонів мешканців України, та і всього світу. Тоді ніхто не сказав "Я не піду", - підкреслив Ю.Вілкул.

Напередодні історичної дати в Кривому Розі говорили про подвиг ліквідаторів. Ці чоловіки ціною власного здоров'я стали на захист близьких і рідних, знайомих і незнайомих.

Згадує командир батальона спецобробки Михайло Коришко.

«Нас кадровиків брали на 90 днів. А на 55-й я захворів. Двічі на добу возив людей. 365 чоловік в 2 зміни. Туди-сюди, туди-сюди. Вони працюють, а ти чекаєш, коли закінчать і знову забираєш», - згадує ліквідатор.

Нерозуміння того, що буде завтра. Так згадує про страшний квітень 86-го криворізький ліквідатор Костянтин Шапошник.

«Коли нас туди посилали, ми турбувалися не лишеза себе, а за батьків, рідних, країну. Тоді ще був Союз, і все було в загальному масштабі. Ми не знали, чим все це закінчиться і для нас, як ми будем почуватися далі. Багатьох з моїх друзів вже немає, померли після трагедії», - гірко каже ліквідатор.

І навіть у таких умовах мали місце позитивні історії. Під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Костянтин познайомився з майбутньою дружиною.

«Так трапилось, що там я познайомилась з чоловіком. Все, що не робиться - на краще. Це нас з‘єднало. І трагедія, і щастя. Від цього нікуди не подінешся. Але там було дуже тяжко», - згадує Ірина Шапошник.

Напередодні історичного 26-го квітня криворізькі ліквідатори та їхні родини отримали нагороди: нагрудні знаки "За заслуги перед містом", грамоти та подяки.