"Армії потрібні не лише штурмовики, а й водії, айтівці, зв’язківці, інженери", - криворіжець "Остап"

«Я пішов до Центрально-Міського РТЦК у перші ж хвилини війни. Але там мені сказали: чекай. Проте всидіти на місці я не міг. Оскільки раніше вже служив за контрактом навідником танка, поїхав напряму в 17 танкову. Мене взяли без вагань», — розповів боєць.

Спочатку була оборона рідного Кривого Рогу, а далі - різні напрямки фронту і тяжкі випробування.

«Один штурм на Херсонщині досі стоїть перед очима. Ми засікли групу окупантів, які перебігали посадкою, тягнучи із собою протитанковий комплекс. Вони навіть не встигли його розгорнути. Ми спрацювали на випередження: один влучний постріл — і від тієї групи полетіли в різні боки лише „ніжки та ручки“. Такі моменти закарбовуються у свідомості назавжди», - пригадує «Остап».

Зараз він служить водієм з підвезення боєприпасів. Це велика відповідальність, постійний ризик і складна логістика під обстрілами.

«Війна змінюється, - констатує криворіжець. - На початку танки були головною силою у наступах, тепер — дрони та наземні роботизовані комплекси, які стрімко розвиваються. Тепер доставку БК на нуль усе частіше роблять дистанційно. Це набагато безпечніше. Техніка реально зберігає життя наших військових. І зараз кожен може бути корисним. Не всі повинні йти в штурмовики. Армії потрібні медики, зв’язківці, водії, оператори дронів, інженери, кухарі, айтівці. Страх – це нормально, але його треба долати».

Вдома на Вадима чекають дружина та 8-місячний син. Саме заради їхнього майбутнього «Остап» щодня виконує свою небезпечну роботу. Щоб рідна земля була вільною, а синок зростав у мирній країні.