Цього дня була прийнята перша писана конституція в світі - Конституція Пилипа Орлика

ПОДІЯ
16.04.19 - 9:36

Цього дня була прийнята Конституція Пилипа Орлика (1710 рік).

16 квітня 1710 року на козацьких зборах біля містечка Тягина (сучасні Бендери, Молдова) була прийнята перша писана конституція в світі - «Конституція Пилипа Орлика» (Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького).

 

Остання сторінка україномовного оригіналу Конституції Пилипа Орлика зберігається у Російському державному архіві давніх актів (м. Москва) з оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького.

 

Конституція Пилипа Орлика - договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко, який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведкьсим королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською мовами. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу. Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання. 

 

Латиномовна копія XVIII століття зберігається в Національному архіві Швеції (тека «Справи Козаччини»). До архіву документ потрапив після розкопок на сільськогосподарських угіддях. Його знайшли у глиняному горщику, згорнутим у сувій. На думку шведських учених, документ переписав Пилип Орлик для вручення дипломатам європейських держав. Його готували для транспортування, але через певні обставини закопали.

 

У тексті документа її автори називають територію держави Військом Запорозьким, Україною. Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі (стаття 6).

Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядала питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховувала звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирала генеральну старшину.

 

 

 

 

 

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: