ДЕТИ! У Кривому Розі маріупольці вшанували пам'ять убитих росіянами земляків

ПАМ'ЯТЬ
17.03.25 - 13:49

Учора, в третю річницю трагедії Маріупольського драмтеатру, у Кривому Розі вшанували пам'ять жертв того страшного, кривавого російського терору.

16 березня 2022 року о 10-ій ранку окупанти навмисне, прицільно скинули дві потужні авіабомби на будівлю, де переховувалась понад тисяча мирних жителів Маріуполя. Поруч з театром люди зробили напис "ДЕТИ", саме російською, сподіваючись на милосердя. Але катам і вбивцям нічого не відомо про людяність.

 

Пам'ять убитих у театрі діток і дорослих маріупольців вшанували хвилиною мовчання.

 

«Трагедія нашого драмтеатру - це військовий злочин, який сколихнув весь світ. Відтоді 16 березня ми, маріупольці, які тепер мешкають по всій країні, збираються біля драмтеатрів по всьому світу, щоб вшанувати пам'ять наших загиблих земляків. Ми - той голос, який постійно нагадує про військові злочини росії», - каже Володимир Курський, директор центру "ЯМаріуполь в Кривому Розі".

 

На асфальті перед театром великими літерами кричить наше горе і наш пекучий біль: ДЕТИ. Тепер цей напис трансформувався в запитання: ДЕ ТИ? ДЕ ТИ зараз? Що ти робиш для того, щоб голос Маріуполя був почутий?

 

Пані Катерина з сином Мартином і чоловіком Андрієм – двічі переселенці, спочатку тікали від росіян з Донбасу, а потім і з багатостраждального міста Марії.

 

«Наша історія розпочалася в 2014 році - ми виїхали з Донецька і знайшли свій прихисток у Маріуполі. Ми з чоловіком з 2015-го року захищали Україну, вступили до лав Державної прикордонної служби. А в 22-му році були змушені знову переїхати, тепер уже в Кривий Ріг. Ми хотіли зберегти найцінніше - життя нашої дитини. Для нас цей захід -  пам'ять про загиблих. Я хочу, щоб мій син пам'ятав, якою ціною нам дається ця свобода і наскільки брудні методи використовує агресор. Щоб наші діти це знали і берегли нашу свободу», - каже пані Катерина.

 

Мешканці окупованого, розстріляного, закатованого ворогом міста плакали, викладали лампадками букви, скорботно схиливши голови. Вони знайшли новий дім у Кривому Розі, але в їхніх очах ще не згасла надія, що їхнє рідне місто колись знову буде українським.

Вічна пам'ять безвинно убитим...

 

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: