Діти пишуть про війну. Вірші криворізьких школярів увійшли до збірки «Поезія заради миру»

Пронизливу поезію, написану українськими дітьми та підлітками, презентували у Києві. У виданні зібрано 30 творів дітей, яких війна застала вдома, у школах і на дитячих майданчиках. Їхні вірші — про страх і втрату, розлуку з рідними та дитинство під звуки сирени замість шкільного дзвоника. 

Збірку «Поезія заради миру» створено за ініціативи ЮНІСЕФ, запровадженої у 2020 році, щоб дати голос дітям, які опинилися в зонах воєн і конфліктів у різних куточках світу. За час її існування юні поети й поетеси надіслали понад 8 000 віршів. 

Поміж щирих і зворушливих рядків - римовані почуття криворізьких школярів: 12-річної Вікторії, 11-річної Мілани та 10-річного Федора.

Хлопчик мріє про закінчення війни, щоб повернутися до школи та брати додаткові уроки шахів. Має цікавість до трьох професій: космонавта, айтівця та шахіста.

Всі кажуть: школа — це цікаво,
Самостійні перші кроки.
Я вже забув: війна все вкрала,
Не відбулись мої уроки.

І тільки десь там, у куточку,
Той спогад вогником жевріє:
Мій перший клас, письма рядочки
І перша вчителька… як мрія.

Тепер у школу ідемо на тиждень раз.
І в укритті ми сидимо, як у підпіллі.
А так хотілось увірватися б у клас
І з друзями погратись на дозвіллі!

Я вірю: день настане — скінчиться війна,
І не виття сирен, а шкільні дзвоники усюди,
І дітлахи до школи йдуть — прийшла пора…

Чекай, гімназіє!
Твій Федір.
Скоро буду!

«Діти пишуть не тільки про страх і смуток. Вони промовляють про любов і надію, —каже голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде. — У їхніх віршах - не лише туга за тим, що забрала в них війна, а й неймовірна сила, витримка й мужність молодого покоління, яке мріє про спокійне завтра. Діти мають право на те, щоби бути почутими, а їхні слова — потужне нагадування нам про справді значуще — мир для кожної дитини».

Книга не продається, але її можна безкоштовно прочитати і завантажити українською та англійською мовами на офіційному сайті ЮНІСЕФ в Україні.