До Небесного війська приєднався криворізький воїн-артилерист Костянтин Кузьменко

До війни Костятин працював у цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу. Колеги запам’ятали його спокійним і виваженим, завжди готовим допомогти у скрутну годину.  

Попрощатися з полеглим Героєм і віддати йому належну шану прийшло чимало криворіжців.

"Ми працювали з ним разом багато років, - згадує Юрій Ватрашков. - Костя раніше трудився на коксохімі, а потім перейшов до нас. Спокійний був, потихеньку все робив, не квапився. Він пішов до армії вже немолодим, але молодець, не побоявся. Ситуація в його родині непроста - мама в росії живе, він туди раніше їздив часто. Гарною був людиною. Котів любив дуже - годував їх, лікував, помогти завжди був готовий. А от де служив, нам не розповідав. Я чув, він був на війні і зв’язківцем, і артилеристом".  

Добрим спогадом згадують Костянтина Петровича рідні, друзі й колеги. Перше, що спадає їм на думку, - його любов до тварин.

«Котиків дуже любив, - каже Микола Миколайович, начальник цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу. – Загибель Кості - велика втрата для нас, він був гарним працівником, вірним своїй роботі, усім співчував. Був донором, допомагав людям. Він мав поганий зір і якраз перед війною переніс операцію на очах. Я навіть не думав, що з нього буде такий сміливий воїн. Він казав, що "працював" на САУ, але напрямки фронту не називав».

У загиблого Героя залишилася родина, донька й онучка. Вічна пам'ять і слава захиснику!