Історії кохання, які не згасила війна: Наддніпрянська бригада ДШВ

ВІЙСЬКОВІ
14.02.26 - 10:52

Кохання, що народилось на фронті. Історія криворіжців, яких любов тримає у найважчі часи. 

Марʼяна прийшла на базову загальновійськову підготовку добровільно. Спокійна, зосереджена, трохи вперта – вона вже тоді знала, що хоче тримати небо. Денис приїхав туди, як представник 82 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ – командир взводу, який служить із перших днів повномасштабного вторгнення.

 

Усе почалося дуже просто – кілька зайвих секунд погляду, випадкові розмови після занять, його спокійний тон і її тихий сміх. Він знаходив причини підійти, вона робила вигляд, що це звичайна службова комунікація. Але серед команд, нормативів і напруження народжувалося щось тепле. Невчасне. І дуже справжнє.

 

Кажуть, що кохання з першого погляду буває тільки в кіно. Марʼяна усміхається: “Неправда”. Коли вона  захворіла, Денис приїжджав після служби. Сідав поруч, приносив фрукти, вітаміни, одного разу – маленьку шоколадку й жартома сказав: “Командиру зенітників потрібен стратегічний запас енергії”.

 

Вони вже були дорослими людьми, які не граються в почуття. Тому рішення одружитися прийшло не з емоційного сплеску, а з внутрішнього розуміння: якщо не зараз – то коли? Рідні здивувалися,  але підтримали. Бо любов видно не у словах, а в погляді.

 

Служба не робить стосунки легшими. Денис виїжджає на бойові завдання. Марʼяна кожного разу проводжає його поглядом і відчуває ту саму тривогу, яку неможливо повністю заглушити.

 

Вони часто чують запитання: чи відрізняється військова любов від цивільної? І відповідають однаково: «Любов або є, або її немає».

 

14 лютого для них – це не квіти й не ресторан. Це кілька хвилин зв’язку між завданнями. Це екран телефону, у якому – найдорожча людина. Це просте “Бережи себе”, сказане так, ніби в ньому – весь світ.

 

Сьогодні вона служить у 77 бригаді 7 корпусу швидкого реагування ДШВ ЗС України. Він – у 82-й бригаді 8 корпусу ДШВ ЗС України.

 

Після Перемоги обоє  хочуть повернутися до Кривого Рогу, щоб просто жити, прокидатися поруч, ростити дітей під мирним небом, будувати побут, сперечатися через дрібниці й миритися без перерваного зв’язку.

 

 

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: