"А коли він повернеться, ми поїдемо на море": родина Федусових чекає повернення тата з рашистського полону

Командир артилерійського відділення 17-ої танкової бригади, криворіжець Ігор Федусов - досі заґратований рашистами. З вірою і любов'ю на нього очікує родина - дружина Лариса, донечка Софійка і син Матвій. 

«Він дуже добрий, хороший, найкоханіший чоловік у світі, він – моє повітря", - щиро зізнається дружина бранця, Лариса Федусова.

Чоловіка Лариса зустріла у далекому 2008-му році. Каже: це було кохання з першого погляду. Ігор інтуїтивно відчув, що Лариса буде його дружиною. У 2009 році закохані побралися.

Фонтан на Молодіжній площі – місце сили для родини Федусових. Лариса прийшла сюди з нами вперше за останній рік. Поряд - донечка й син. Ідилія, в якій не вистачає однієї, але такої важливої людини.

«Ось на весіллі ми тут фотографувалися. І до весілля полюбляли тут прогулюватися, відпочивати», - гортаючи сторінки сімейного альбому, розповідає жінка.

Зараз про спільні фотосесії і прогулянки залишились лише спогади. Обійняти чоловіка – найбажаніша мрія Лариси. І вона обов’язково здійсниться. Як і та, яку плекали разом ще у мирний час.

«Найзаповітніша мрія була – народження діток. Ми народили нашу доньку в 2012 році. Це була довгоочікувана дитина, а Ігор - найулюбленіший татко. Завжди її пестив, грався. А потім з’явився  на світ наш синок Матвій у 2019 році. Обоє дітей схожі на  чоловіка. Але так склалося, що наш татко недовго з нами побув. Коли Матвійчик народився, Ігор поїхав на полігони, потім почалося АТО, а згодом війна», - ділиться сокровенним криворожанка.

Чоловік не мріяв про кар’єру військового. Мав дві вищих освіти – педагогічну та з охорони праці. У педуніверситеті Ігоря добре пам’ятають і теж докладають зусиль, щоб повернути його додому.

«Ми сформували листи, направили їх до відповідної організації у Києві і сподіваємося, що вони зможуть додати хоч якусь корисну краплину у справу повернення нашого захисника додому», - зауважує Олена Віхрова, декан фізико-математичного факультету КДПУ.

Підтримують родину і колеги чоловіка. Дипломований педагог значну частину життя пропрацював на шахті.

«Дуже добре працював, виконував обов’язки дільничого майстра, коли хтось йшов у відпустку, був заступником начальника дільниці. Треба визволяти усіх хлопців», - переконаний Олександр Порохненко, заступник начальника дільниці шахти "Покровська" КЗРК.

Той скажений лютий 2022 року Ігор зустрів в Маріуполі. Брав участь у запеклих боях з оборони міста.

«Він зателефонував мені 25 лютого ранком, сказав, що живий, що вони на заправці в Маріуполі. Далі були дуже рідкі дзвінки. Я чула у слухавку вибухи, чула, як сиплеться земля, і Ігор замовкав при цьому. Я кричу: Ігорю, ти живий? Він: так, все добре», - згадує ті страшні дні Лариса Федусова.

12 квітня 22-го року. Цей важливий день родина Федусових не забуде ніколи. Виконуючи наказ "зберегти життя", Ігор Федусов разом з побратимами вийшов із заводу ім. Ілліча.

«Мені видали документ, де записано, що «під час бойового завдання він був захоплений у полон». Ще маю фото з тієї сторони, з полону. Мені дуже пощастило, що якась жіночка скинула мені відео на 34 секунди, де він звертається до мене і запитує про наших діток», - розповідає жінка.

Відтоді минуло більше року. Пані Лариса не впадає у відчай, а щодня, як може, бореться за звільнення чоловіка.

«Ми пишемо листи постійно. Просимо про найшвидше сприяння у визволенні хлопців з полону. Радіємо кожному, хто звідти повертається, хоч ми і не знаємо їх особисто. Але ми настільки раді за ті родини. Звичайно, шукаємо і чекаємо на своїх рідних», - каже Лариса Федусова.

А після повернення родина обов’язково втілить у життя багато з того, що раніше здавалося такими буденними речами.

«Я хочу, щоб тато скоріше повернувся додому, я дуже про це мрію. Хочу йому сказати, що дуже сильно його люблю», - зізнається донька бранця, Софія.

«Синочку, а як тато повернеться, куди ми поїдемо? На море. Ми чекаємо татка всією сім’єю, щоб разом відпочивати. Ми сподіваємося, що він повернеться якнайшвидше», - вірить дружина полоненого захисника.

Бажаємо цій родині возз'єднатися, щасливо жити й виховувати дітей у нашій вільній країні!