КРЕС і Макорти – міські проєкти, які 10 місяців забезпечували Кривий Ріг водою

Сенс проєкту полягав у тому, щоб перенаправити воду з водосховища, яке могло постачати до 180 тисяч кубічних метрів води на добу, до Південного водосховища. Тобто тимчасово перекрити потребу міста у воді.

«Прийняли рішення побудувати насосну станцію на березі КРЕСівського водосховища, прокласти три трубопроводи загальною довжиною 9,6 км до каналу, розчистити русло каналу, щоб забезпечити рух води у реверсному напрямку, а також демонтувати водовідбійні споруди для безперешкодного пропуску води, - розповів голова Ради оборони Олександр Вілкул. - Те, що було зроблено, вважаю трудовим подвигом "Кривбасводоканалу" та всіх підприємств, які допомагали. Перша партія труб прибула 5 липня 2023 року, а вже 19 липня (!!!) була введена в експлуатацію перша гілка. Друга - в серпні того ж року. Кожна нитка забезпечувала подачу 80 тисяч кубічних метрів води на добу».

Проєкт став критично важливим і дозволив продовжити стабільне водопостачання міста приблизно на рік, значно зменшуючи загрозу гуманітарної катастрофи.

Проєкт «Макортівське водосховище - р. Саксагань – КРЕСівське водосховище» почали реалізовувати паралельно з проєктом «КРЕС». Було зрозуміло - вода з КРЕСу рано чи пізно закінчиться і потрібна була страховка. В складних, а часом екстремальних умовах, було облаштовано місце під водозабір, збудовано насосну станцію в місці зі муловими ґрунтами. Оскільки вода з КРЕСівського водосховища суттєво гірша від дніпровської за якістю, в експлуатацію було введено додаткове технологічне обладнання - камери реакції, фільтри, насоси-дозатори, ємності для зберігання реагентів, відкачувальне обладнання та інше.

«На цих проєктах місто прожило до літа 2024 року. З водою. Так, навіть після всіх фільтрів вона була далеко не найкращої якості. Але інакше у 2/3 міста ні води, ні каналізації просто не було б взагалі. Ніякої. А вся промисловість зупинилася б», - резюмував О.Вілкул.