Криворіжці прагнуть спорудити пам'ятник нашому героїчному земляку - отаману Костю Пестушку

Криворіжці прагнуть спорудити пам’ятник одному з провідників повстанського, визвольного руху 1919-1923 рр. на Криворіжжі, Головному отаману Холодного Яру Костеві Пестушку (Степовому-Блакитному), а також меморіальний комплекс на честь героїв-повстанців.

В обговорені візьмуть участь член Історичного клубу «Холодний Яр», автор ідеї проекту меморіального комплексу Володимир Стецюк, автор пам’ятника Костеві Пестушку (Степовому-Блакитному) скульптор Олександр Канібор (старший), автор архітектурної розробки ідеї меморіального комплексу архітектор Євген Головін і меценат, за сприяння якого здійснюється розробка проекту та створення пам’ятника, директор компанії «Трей-Україна» Микола Ястреб.
 

До участі запрошують міську владу, командування 17-ї окремої танкової бригади імені Костя Пестушка, місцевих істориків, краєзнавців, журналістів і небайдужих містян.
 

Присутнім презентують проєкт меморіального комплексу - пам’ятника Костю Пестушку (Степовому Блакитному).

На заході прозвучать пісні періоду визвольних змагань у виконанні кобзаря, заслуженого артиста України Тараса Силенка.
 

З історичної довідки. 

"Потужний селянський повстанський рух, який розгорнувся на окупованих російськими більшовицькими військами українських землях, був останньою відчайдушною спробою українців звільнитися з російських імперських пазурів ще на початку становлення новітньої більшовицької імперії, - зазначає Володимир Стецюк. - За твердженням криворізького історика Олександра Мельника, Криворіжжя було одним із найпотужніших центрів антибільшовицького руху опору, який у 1919 – 1923 рр. чинили кращі представники місцевого селянства у боротьбі за землю і волю.

Мешканці нашого краю дуже швидко переконалися, що демократичні декларації більшовизму виявилися фікцією, а сувора реальність на селі була такою, що в селян просто забирали хліб, не даючи навзаєм нічого. У квітні 1920 року в Криворізькому повіті виникли дві великі підпільні організації з центрами у Кривому Розі та в селі Ганнівці, головною метою яких була ліквідація більшовицького режиму шляхом масштабного збройного виступу. 

Ганнівську підпільну організацію очолював Кость Пестушко – молодий, але досить досвідчений офіцер-фронтовик, який встиг послужити й у війську УНР. Цьому 22-річному хлопцю судилося стати в подальшому отаманом Степовим-Блакитним – ватажком потужного селянського руху, що об’єднав у складі повстанської Степової дивізії до 20 тисяч повстанців.

У липні 1920 року внаслідок агентурно-розвідувальної роботи Катеринославської ГубЧК вдалося вийти на слід підпільної організації й незабаром почалися арешти членів Криворізького повстанкому. 

Кость Пестушко, всупереч настанові Головного отамана Симона Петлюри дочекатися сигналу до спільного виступу в рамках загальноукраїнського повстання, мусив дочасно підняти його в Криворізькому повіті.
Після швидкого слідства у справі Криворізького повстанкому, 22 вересня 1920 року в Катеринославі усім заарештованим керівникам і активістам Криворізького повстанкому судом «трійки» було винесено смертний вирок. Згідно звіту Катеринославського ГубЧК з липня по жовтень 1920 року в Криворізькому повіті всього було виявлено і заарештовано близько 60 осіб «видатних повстанських діячів».
24 вересня 1920 року в Медведівці на нараді холодноярських отаманів Костя Блакитного було обрано Головним отаманом усіх повстанських загонів Холодного Яру та околиць. 9 травня 1921 року, намагаючись вирватись з оточення, в яке потрапив у рідному селі Ганнівці, Кость Пестушко був смертельно поранений. Останніми, за спогадами очевидців, були його слова: «Коли Україна стане вільною, передайте привіт».

Як ми повідомляли, ім'я героїчного отамана було присвоєне Президентом України Володимиром Зеленським криворізькій танковій бригаді. 

23 серпня, у День Державного Прапора, стрічку з новим найменуванням 17-ї ОМБр президент вручив командиру бригади полковнику Олегу Миколайчуку.