Криворіжці розпочинають святкувати Щедру Масляну

Масниця, Сиропуст, Сирна неділя, Загальниця — сьогодні рідко де можна зустріти прадавні назви цього свята, та саме свято надійно вкорінилося в побут українців. Щорічно Масляну святкують у різні дні, адже вона тісно взаємопов’язана зі святом Великодня. У цьому році гуляння розпочинаються з 4 березня і триватимуть тиждень.

Кожен день масляної неділі з давніх-давен мав певне значення, назву та цікаві звичаї:

Понеділок — Зустріч. У цей день традиційно відвідували родичів. Для незаміжніх дівчат це був день оглядин та знайомства з батьками нареченого.

Вівторок — Загравання. Цей день був присвячений молоді. Парубки виглядали дівчат та загравали до них. Якщо пара разом з'їжджала з гірки на санчатах, вважалося, що хлопець проявляє симпатію.

Середа — Ласунка. У цей день можна було не обмежувати себе в смаколиках. Вважали за необхідне, аби зять відвідав тещу, а та мала почастувати його млинцями.

Четвер — Розгуляй. У четвертий день Масляної влаштовувалися катання на санчатах наввипередки.

П’ятниця — Тещині вечорниці. За традицією, в п’ятницю теща приходила з візитом у відповідь, і вже зять мав частувати її млинцями.

Субота — Посиденьки зовиць. За звичаєм, молода дружина в цей день повинна була запросити в гості сестер свого чоловіка (зовиць), пригостити їх млинцями та розважити.

Неділя — Прощена неділя. Масляна завершувалася «прощеною неділею», коли всі прощалися з масляним, смачним, веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення за завдані образи.

До наших днів збереглися не всі традиції, проте одна найважливіша існує й сьогодні — випікання та поїдання млинців. Вважалося, якщо приготувати та з’їсти якомога більше цих смаколиків, то й тепла весна не забариться. Тож аби швидше закликати весну, криворіжців запрошують на святкування Масляної до Саксаганського району.