Криворіжці увічнили пам'ять про двох захисників: Олександра Фляги та Олега Фурта

Олександр Фляга був солдатом, старшим навідником кулеметного взводу стрілецького батальйону. Ще у 2014 році Олександр добровільно пішов служити до ЗСУ, ремонтував військову техніку. Прослуживши два роки, повернувся додому та продовжив займатися улюбленою справою - ремонтом автомобілів. А з початку великої війни знов пішов добровольцем - у 17-у танкову бригаду, Там служив водієм, а згодом - навідником міномета. З травня 2024 року перевівся до 93-ї протитанкової артилерійської бригади ЗСУ старшим солдатом. Він загинув три місяці тому у віці 45 років.

«Сашко пішов з власної волі, я його вмовляла, але не послухав. Кращий за всіх він був у мене. Не знаю, як тепер жити», - плаче за сином мама воїна, Євгенія Володимирівна.

У 51 рік війна забрала життя Олега Фурта, водія-електрика 1-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів. Олег загинув під Бахмутом у 2022-му.

«Коли почалась війна, він одразу пішов на фронт, Друзі його зупиняли: не йди. Він же один син у батьків. Але ніщо не могло його втримати. «Це моє покликання», - сказав нам. Олег був дуже людяний, перший приходив на допомогу», - розповідає родич бійця, Сергій.

Олег Фурт служив у 17-й окремій танковій Криворізькій бригаді. А згодом його перевели до кулеметного взводу стрілецького батальйону старшим навідником. У грудні 2022 року Олег отримав смертельне поранення і повернувся додому на щиті.

Ми, наші діти і наступні покоління українців мають пам’ятати ці імена, щоби самопожертва наших Героїв не була марною.