Криворізька науковиця Наталія Романець презентувала книгу «Передумови Голодомору»

Темою тотального винищення українців пані Наталія займається зо три десятки років. Випустила дві збірки ґрунтовно досліджених документів, в яких відстежує зворотну послідовність передумов геноциду на Дніпропетровщині. Науковиця викриває злочинну діяльність партійного керівництва, яке свідомо замовчувало системний терор, продовжуючи пограбування селян задля формування насіннєвих фондів. На обкладинці третьої збірки - тодішня територія Дніпропетровщини у тенетах Голодомору.

«Збірка не випадково отримала таку назву. Вона охоплює період від грудня 1929 до вересня 1931 року. Власне, суцільна колективізація і «розкуркулення» й стали тими чинниками, які заклали підвалини Голодомору. Саме через це сталася тотальна дезорганізація сільського господарства, були знищено сотні високопродуктивних селянських господарств так званих «куркулів», яких потім депортували на північ росії», - говорить авторка книги.

За її словами, Криворізький округ у цьому плані був унікальним - першим в УРСР, де почалися  масові розкуркулення, ще до прийняття відомої постанови ЦК ВКПб від 30 січня 1930 року. На відміну від інших округів,  на Криворіжжі упродовж одного місяця фактично відбулося декілька розкуркулень.

«У селянина Черепа з села Довгалівка Нікопольського району комуністи відібрали все, залишивши лише оцинковане відро. Готувати їжу з нього було неможливо. Родина спробувала, та діти отруїлися. І ця, ще донедавна заможна людина, була змушена ходити по селу і старцювати», - наводить реальний приклад Наталія Радомирівна.

Студенти беруть ці монографії, вивчають і досліджують збірки документів. Це надважливі історичні знання під час екзистенційної війни з росією.

«Без збереження пам‘яті неможливе майбутнє. Слід вивчати документи, які свідчать про страшні сторінки нашої історії. Явище тодішнього і нинішнього геноциду нашого народу має бути усвідомленим і проаналізованим новими поколіннями українців», - впевнена директорка бібліотеки КДПУ Олена Лебедюк.