Кривий Ріг попрощався із загиблим захисником Владиславом Гошиним

Владислав народився 17 вересня 1991 року. Навчався та проживав у Апостолівському районі Дніпропетровської області. Згодом, переїхавши до нашого міста, працював на Криворізькому цементному заводі та будував плани на майбутнє. З перших днів війни Владислав захищав кордони нашої держави. 20-го червня життя українського захисника трагічно обірвалося...

Провести героя в останню путь прийшли рідні, друзі, колеги та військовослужбовці.  Для всіх, хто знав Владислава, це велика втрата.

"У мене загинув друг…Україна втратила Героя! Мати - сина! Дружина - чоловіка! Дитина - батька! Він завжди був веселий та життєрадісний. Ми з ним неодноразово попадали під мінометні обстріли та обстріли градів! Разом на непомітному бусі червоного кольору витягували хлопців, коли по нас шмаляв танк. Але зараз його нема. Немає Влада, який на волонтерському крузаку привозитиме обід, щоб хлопці змогли поїсти, і неважливо, що потім касети градів будуть посипати наш КСП, думаючи, що приїхав генерал. Немає бійця з його «А шо? Поїхали...», - згадує побратим Олексій Лясковець.

Дружина загиблого захисника Юлія Гошина пообіцяла виростити  сина справжнім чоловіком:

"Коханий мій Владе, ми із сином дуже любимо тебе! Ти - мій Герой, Герой своєї країни! Тепер ти будеш дивитися на нас із неба, а я буду робити все, щоб наш син був таким же справжнім, мужнім, завжди готовим прийти на допомогу чоловіком! Ти ще будеш пишатися ним! Я обіцяю! Люблю тебе!"

Вічна пам’ять і слава Героям!