Любив сім'ю, автомобілі і життя. Криворіжці провели у вічність воїна Андрія Коромисла

«Андрій був добрий, мужній і завжди готовий прийти на допомогу, - з сумом каже Сергій, двоюрідний брат загиблого. - Він любив машини, був досвідченим водієм, полюбляв швидкість. Турбувався про матір, дружину й донечку, дуже любив життя».

Тетяна Федорченко дружила з його матір’ю і добре пам’ятає Андрія маленьким.

«Ми разом виховували дітей. Коли народився Андрюша, у нас була така велика спільна радість! Він був ввічливим, ніжним, позитивним хлопчиком. Коли його призвали до ЗСУ, то направили на навчання в Німеччину. Ми з ним листувалися, обмінювались фото. Від цієї втрати у мене й слів немає. Нам буде не вистачати його, а особливо його мамі. Вона дуже змінилася від горя».

Леонід Сергійович згадує, як хрестив маленького Андрійка.

«Шкода, що ми не вберегли його. Був гарний хлопчик, ласкавий. І його батько - теж дуже гарна людина, навчив його водити авто. Андрій був умілим автомобілістом, працював на автопідприємстві, мав 17 років стажу. У Німеччині він навчався водити бронетранспортер, але чомусь потрапив все-таки в окопи», - переймається загибеллю похресника пан Леонід.

У полеглого бійця залишилася родина: мама, сестра, дружина й донька-підліток.

Вічна пам'ять і подяка за захист. Спочивай з миром, земляче!