"Мета на сьогодні – повернути виробництво хоча б до беззбитковості", - СЕО "АМКР"

ПРЯМА МОВА
16.03.26 - 11:42

СЕО "ArcelorMittal Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо дав розлоге ексклюзивне інтерв’ю виданню Іnterfax-Україна. Гендиректор АМКР торкнувся важливих питань виживання криворізького підприємства в умовах воєнного сьогодення.

Ключові тези з інтерв’ю пана Лонгобардо:

1. Гірничий департамент зараз працює приблизно на 75% потужності. І сьогодні цього достатньо для металургійного виробництва, усіх експортних поставок до інших дочірніх компаній групи в Європі та експортних поставок до Китаю. Обсяг - приблизно 7,5 млн тонн концентрату на рік. До війни це було приблизно мільйон тонн щомісячної виробничої потужності.

 

2. Металургійне виробництво працює двома доменними печами. Проблема – в електроенергії, її ціні та знеструмленнях. У січні АМКР мав багато відключень. Виникали інциденти, через які доводилося виводити одну з двох печей на певні дні. У січні повне знеструмлення призвело до припинення роботи системи охолодження доменних печей на 3–5 годин. Це спричинило певні пошкодження самої доменної печі, а саме фурм - це обладнання всередині доменних печей, оточене системою охолодження. 

 

3.Сировина. Ми купуємо вугілля на міжнародному ринку (з Австралії або США) на порти Південний чи Одеса. У складі АМКР є коксохімічне виробництво, тож ми купуємо вугілля та виробляємо кокс. Але у нас виникають певні затримки з постачанням вугілля через атаки на порти. Наразі підприємство повністю забезпечене сировиною.

 

4. Електроенергія. Ситуація суттєво погіршилася. Ціна на е/е, коли вона доступна, є надзвичайно високою і повністю економічно невигідною. Середня ціна е/е в січні перевищила $220 за МВт*год, а в лютому вона досягла $230 з піками навіть до $370. Тож очевидно, що ми втрачаємо значні кошти.

«Ми ведемо переговори з "Енергоатомом" щодо так званих модульних ядерних реакторів. Це дуже конструктивна ідея - розмістити один із них у Кривому Розі. Причина полягає в тому, що ми споживатимемо всю е/е, вироблену реактором, 24/7. Це буде взаємовигідна ситуація. Але ми дуже далекі від цієї мрії: реалізація проєкту займає приблизно 5-10 років», - уточнив Мауро Лонгобардо.

 

5. Наслідки ворожих ударів по залізничній та портовій інфраструктурі. Затримки у строках постачання мали для АМКР економічні наслідки. У нас було судно з вугіллям, яке кілька тижнів очікувало на захід до порту Південний. Тож, на жаль, затримки з прийманням суден через обстріли та неможливість розвантажити судно з тією швидкістю, яка прогнозувалася, спричинили збитки, які ми змушені оплачувати. Іноді ми відчували нестачу поїздів, що призводило до затримок у постачанні. Замість відправлення до Польщі 2–3 поїздів із залізорудним концентратом ми відправляємо лише один.

 

6. Мета на сьогодні – повернути виробництво хоча б до точки беззбитковості. Ми ще не досягли цього через зростання витрат у першому кварталі. Весь минулий рік потерпали від надзвичайно високих тарифів на комунальні послуги та енергоресурси.

 

7. Перспективи. Якщо ситуація не покращиться, група ArcelorMittal прийме певні рішення щодо присутності в Україні. Неможливо нескінченно вести бізнес із збитками. Це ненормальна ситуація.

 

8. Персонал, бронювання працівників. Цього року ефективність бронювання значно вища. Протягом 2024-2025 років це було великою проблемою. У 2026 ми ретельно підтримуємо квоту заброньованих, тому не мали відтоку кадрів під час перебронювання у 2025–2026 роках. Отже, бронювання не є для нас проблемою. Нам не потрібна вся ця кількість персоналу для виробництва такого обмеженого обсягу продукції. Однак таких фахівців, як електрики, машиністи локомотивів, знайти складно. Тож ми пропонуємо вакансії.

 

9. Податки. У 2026 році відбудеться зменшення сплати податків підприємством. Підйом 2025 року був зумовлений присутністю АМКР на ринку ЄС. Цього року ми вважаємо, що цей обсяг скоротиться вдвічі.

 

10. Прогноз кінця війни: «Буду дуже відвертим: я не бачу майбутнього економіки України в контексті війни. Якщо бойові дії триватимуть на тому ж рівні, на тлі постійних атак на інфраструктуру, я не бачу жодного прогресу. Просто порівняйте цифри ВВП держави. Дехто неправильно порівнює його з довоєнним рівнем ВВП 2021 року, який становив $200 млрд, причому лише 6% припадало на галузь оборони та безпеки. Зараз це близько 43% ВВП. Якщо врахувати решту економіки, за винятком оборони, та порівняти ВВП 2021 та 2025 років, можна спостерігати падіння на 40%. Іншими словами, показник ВВП знизився на 40% для тих самих галузей!»

 

Повністю інтерв'ю можна прочитати на Іnterfax-Україна

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: