Міський центр поводження з тваринами провів День відкритих дверей

Наразі тут мешкає 445 тварин – від великих до  маленьких, метисів і породистих.  І всі вони чекають на нову родину.

«За останній час маємо стрімку динаміку прилаштування тварин. Люди приїздять, дивляться і забирають. Одного собаку сьогодні вже повезли додому. Це  дуже добре, бо в сім‘ї нашим підопічним набагато краще», - запевняє в.о. директора центру Михайло Богач.

Оксана Васіна – фельдшерка Центру і мама великої родини вівчарок,  азіатів, такс, ротвейлерів. Історію кожного чотирилапого пропускає через серце.  Не від гарного життя вони до нас потрапляють,  зітхає  жінка. Але історії з щасливим кінцем у центрі почастішали.

«Сьогодні ми  прилаштували Стріта - хлопчика-метиса. Чотири місяці тому він був у нас на кастрації, як підліток. Після процедур вивезли його до колишнього місця перебування. А через два місяці до нас примчали волонтери, які викупили Стріта у безхатьків, які хотіли його з‘їсти. Сьогодні собака поїхав до родини.

Є у нас дівчинка Шицу із вродженими вадами задніх лап. Її викинули на трасі, де вона шкутильгала уздовж дороги  повз машин, що летіли. З’ясувалося, що це молоденький песик – до року. Кульгавою тваринка так і залишиться до кінця життя, але вона бігає, стрибає і це їй абсолютно не заважає.

Акселя знайшли у кущах біля річки, де він вмирав від  піроплазмозу  - жовта шкіра, печінка, яка  відмовляла. Небайдужа жіночка його побачила і зв‘язалась з нами. Після лікування  собака одужав, вичухався. Тепер це гарний здоровий песик – чистокровний хаскі, до речі», - ділиться щемливими історіями пані Оксана.

Часто собаки губляться, тікаючи від вибухів і сирен. Буквально днями до них привезли таксу, прямо у наморднику, з QR-кодом.

«Ми пробили його за адресою, виклали фото у соцмережі. Учора до мене вже зателефонувала вдячна хазяйка – приїде і забере свого  знайду».

Ще одного кота до Центру привезли поліцейські. Тварину збила машина, то патрульні його підібрали  і відвезли до клініки, потім – до нас, - розповідає фельдшерка.

«Він був у жахливому стані, думали, що не виживе: черепно-мозкова травма,  травмоване око. Але кіт оклигав. Зараз живе у мене в кабінеті з собачками. Гарно почувається, теж на прилаштуванні».

Шість років тому родина Анастасії взяла з центру до себе  шнауцера.  Нині Ніка – улюблениця всіх, з ким знайомиться.

«Сьогодні прийшла сюди з 2-річним синочком. Щоб привчити дитину любити тварин, вміти з ними спілкуватися. Привезли чотирилапим смаколики, потім з рук їх погодуємо», - ділиться мама.