На Центральному цвинтарі криворіжці поховали захисників Миколу Овчинникова та Віталія Кулініча

Воїнів зустріли живим коридором, прихиливши коліно. Навіки попрощалися з відважними криворіжцями їхні рідні, друзі, колеги по роботі, місцеві мисливці, військові побратими.

Пам'ять Віталія Кулініча прийшли вшанувати його друзі з мисливської спільноти.

"Знаю Віталія Кулініча дуже давно. Ми разом полювали: мисливство, собаки. Він був простою людиною, яка любила свою сім'ю, свою землю, свого собаку. Він ніде не служив, бо мав проблеми з зором. У перший же день, 24 лютого, пішов у військкомат. Його завернули, але він все одно пішов до ТРО. Туди його взяли в останній момент. Він відважно служив і стійко переносив усі випробування. Допомагав військовим і як волонтер. У нього було розвинене почуття громадянського обов’язку. Крім того, мав велике серце. Завдяки йому і тисячам таких, як він, ми можемо спокійно жити у нашому прифронтовому місті. Вони відсунули цих потвор подалі від нашого Кривого Рогу", - каже про друга Олександр Горулько.

Микола Овчинников працював на шахті «Гігант-Глибока» електрогазозварювальником. Його колеги згадують чоловіка лише світлим спогадом.

"Ми разом працювали на "Гіганті", дружили. Він із перших днів пішов на фронт - воювати за наші будинки, родини, за наше місто. Був дружелюбним, завжди відгукувався на прохання. І зварник був висококласний, і людина добра. Якось приїздив на шахту, був у відпустці, показував нам свої фото з фронту. Попрощалися тоді з ним, а тепер ось вже навіки прощаємось", - розповідає Микола Григорович.

«Вони загинули у наступальних діях, у бою. Надзвичайно важкі емоційно для нас такі втрати. Тяжко прощатися. Це люди, які принесли у жертву своє життя, за покликом серця, з вірою у вільну Україну, у боротьбі за життя майбутніх поколінь», – висловила скорботу військова з позивним «Янгол».

Кривий Ріг відзначив своїх оборонців нагородою "За заслуги перед містом" 3 ступеня (посмертно). Загиблих відспівав священник, а військові віддали їм останню честь прощальним залпом.