На фасаді 129-го ліцею встановили пам'ятну дошку на честь танкіста Артема Бондаренка

Із грудня 2021 року Артем ніс службу у 80-му десантно-штурмовому батальйоні 17-ї танкової бригади. Наш земляк самовіддано воював на Донецькому та Харківському напрямках, визволяв Харківщину від російської навали.

«Мій чоловік пішов на фронт добровольцем ще до початку повномасштабного вторгнення, коли побачив танкові колони на кордоні. Сказав мені: «Якщо не я, то хто?» Ми його не відпускали, але Артем був дуже принциповий і впертий. Як вирішив, так і мало бути», - згадує вдова Анастасія.

Чоловік два роки служив танкістом-навідником на нулі. Отримав поранення й травми. Потім командування призначило Артема командиром танка і направило на перенавчання до Львова.

«Там було дуже холодно і він захворів на пневмонію. Хвороба швидко прогресувала, бо на передовій їх обстріляли фосфорними боєприпасами. Наслідки виявились фатальними, як пояснили потім лікарі. Організм Артема не впорався. 4 січня 2024 року у лікарні Львова його серце зупинилося», - з болем розповідає жінка. 

В 129-ому ліцеї Артем Бондаренко навчався з сьомого класу. Сьогодні він задумливо дивиться зі світлини на молоде покоління.

«Хочу, щоб ці діти знали і пам‘ятали, за що мій чоловік віддав життя. Артем завжди казав: «Наших дітей не має там бути. Якщо ми їх не захистимо, то вони - наступні», - каже Анастасія.

У Героя залишились кохана дружина та двоє дітей. Світла пам‘ять про нього залишиться в їхніх серцях та вдячних спогадах усіх криворіжців.