На російсько-українській війні загинув уродженець Кривого Рогу Максим Міщенко

Наприкінці вересня Максиму мало виповнитися 32 роки, та не судилося.

Бойову службу чоловік почав ще з АТО – водієм, згодом – командиром автомобільного відділення. Влітку 2014 року його підрозділ потрапив у ворожу засідку.

«Потрібно було евакуювати бійців з-під щільного вогню мінометів і стрілецької зброї. Єдиним, хто зголосився поїхати у те пекло, був Максим. Будучи водієм БТР, він під обстрілами на пошкодженій машині вивіз особовий склад у безпечне місце і тим самим врятував життя побратимів», -  розповідає  його колишній командир Павло Жицький.

Побратими згадують його як скромного, щирого і відданого друга, який завжди приходив на допомогу, досконало володів автомобільною та броньованою технікою. Його поважали і офіцери, і солдати.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну Максим не вагався, одразу пішов до військкомату.

«Наш бойовий шлях почався з Олександрії. Потім були Марганець на Дніпропетровщині, Воронцовка на Херсонщині, Старомайорськ на Донеччині, Біленьке та Оріхів у Запорізькій області. Він був одним із найкращих водіїв-професіоналів, з якими нам довелося служити. Це дуже прикра втрата», - гірко кажуть  бойові побратими Вадим Карлюга та Сергій Гаркуша.

Максим був людиною слова, великого серця, відданим військовій справі. На початку  війни встиг одружитися, народилася довгоочікувана донечка, - розповіли у Петрівській селищній раді. Багато років свого життя пов’язав з Кіровоградщиною наш земляк.

У Героя залишились батьки, дружина, маленьке дитя.  Батько і брат Максима  продовжують боронити  Україну на фронті.

Шана і честь Воїну! Вічний спомин!