На зруйнованому російською ракетою будинку створили особливий мурал

Вранці 31 липня 2023 року Кривий Ріг  здригнувся від потужних вибухів. Вороже залізяччя знесло під‘їзд багатоповерхівки на Українській, 55 і забрало шість людських життів. Російська балістика прилетіла з окупованого Джанкою.

Поруйновану частину будинку згодом повністю демонтували.  

Нині на місці трагедії – мурал. Білі птахи рвуться у блакитне  небо, розправляючи крила, як символ життя, непідвладного смерті.  

«Мурал присвячений загиблим мешканцям будинку, коли був зруйнований цілий під‘їзд, - каже заступниця голови Ради оборони  Вікторія Самойленко. -  Ми пам‘ятаємо жертв російського терору, ми вклоняємось їхній пам‘яті. Ідея створення муралу, його фінансування – заслуга Олександра Вілкула.  Стінопис продовжує серію патріотичних малюнків, які протягом останніх трьох років з‘явились на міських будинках і укриттях. Такі розписи роблять наші серця теплішими».

Для автора муралу ця робота стала по-справжньому особливою.

«Цей будинок пережив страшний ракетний удар, після якого його частину довелося знести. І коли з’явилася можливість створити тут мурал, для мене було важливо зробити це максимально делікатно — без важких образів, без сцен війни, руйнувань чи зайвого пафосу. Саме тому основою композиції стало чисте блакитне небо та лелеки. Це пам’ять про людей, яких уже немає поруч, і водночас образ життя, свободи та руху вперед. Мені хотілося, щоб люди, які щодня дивляться на цей фасад, бачили не трагедію, яка тут сталася, а світлу пам’ять про тих, кого вона забрала», - зізнається автор і виконавець проєкту Ігор Ветушинський.
 

Ігор згадує, що для нього дуже важливо було порозумітися і знайти спільну мову з мешканцями будинку на Українській.

«Я дуже радий, що проєкт вдалося реалізувати. Це приклад того, як мистецтво може не просто змінювати міський простір, а зберігати пам’ять. І дуже тихо, без гучних слів, розповідати історію нашого міста», - каже художник.

Криворожанка Анастасія Лашкун добре пам‘ятає трагедію, що тут сталася. 

«Такі мурали вважаю абсолютно доречними. Культурно це абсолютно правильно. Це нагадування про трагічні події, які нині переживає Україна. І кожне таке місце треба увічнити і вшанувати пам‘ять тих людей, які загинули».