Нагороду так і не отримав. Сьогодні у Кривому Розі попрощалися з розвідником Євгенієм Шульженком

Криворізький захисник Євгеній Шульженко прибув із фронту додому на кілька днів. Молодого розвідника, одного з кращих пілотів дронів вчергове удостоїли відзнаки. Але нагороду Герой так і не отримав - раптово помер. Побратими кажуть - далися взнаки великі бойові навантаження.

«Війна забирає не тільки життя, а й здоров'я. Євген тільки відпрацював, приїхав у місто на нагородження - за відзнакою, але так сталося, що тромб… і смерть. Один з найкращих пілотів БПЛА, оператор ударного дрону кожного дня виконував свої завдання. 26 років. Для мене - дитина.  Бачите скільки за моєю спиною прапорів, скільки людей віддали вже свої життя, дуже болить», - важко добирає слова  командир батальйону Микола Колесник.

Для рідних героя це - непоправна втрата. В глибокій жалобі - батьки, дружина, сестра розвідника. Рік тому молодий захисник одружився, і понад усе прагнув Перемоги, аби відчути нарешті домашній затишок разом з рідними людьми.

«Мріяли, що скінчиться війна перемогою, зберемося повною родиною і десь - на відпочинок… Він дуже хотів відпочити, надто втомився.  Він з 21 року в строю, повномасштабну війну зустрів в Авдіївці, служив у спецназі. Потім прийшов в наш підрозділ – в  129-ту бригаду, Херсон», -  згадує  батько військового Олександр.

«Єдиний брат, найдорожча людина, мужній, сміливий, захисник сім'ї, батьківщини, всіх нас. Він завжди й мене захищав, хоча я й старша за нього на 11 років, але точно знала -  в мене є захист. На жаль, тепер він буде захищати мене  звідтіля. Дуже важка для нас втрата», -  ледь стримує сльози сестра Марина.

У Євгенія були екстремальні захоплення іще з дитинства. Він навчався у 24-ій гімназії та був серед кращих вихованців клубу «Юний авіатор». Спортивний, активний та завжди серед перших, згадують ті, хто добре знав мужнього розвідника.

«Я працювала в клубі  разом з його батьками.  Олександр Васильович -  інструктор зі спорту, Сніжана Олександрівна викладала парушутну справу.  А я – культорганізатор. Пам‘ятаю захід на 8 березня.  Женя і мій син тоді подружились, приємно було спостерігати їх  у білих сорочках з метеликами - такі надзвичайні і такі гарні. Женя був молодець», - розповідає педагогиня пані Олена.

З військовими почестями захисника провели в останню путь на Центральному кладовищі міста.

Вічна слава Героям!