Навічно 26. У Криворізькій гімназії відкрили пам‘ятну дошку бойовому медику Ігорю Возіву

У мирному житті Ігор був сімейним лікарем – спокійним, виваженим і надзвичайно доброзичливим. Таким його пам‘ятають однокласники й учителі у рідній школі, пацієнти й колеги на роботі.

Лідія Баранова – класна керівниця Ігоря. Каже, цього хлопця з яскравим поглядом пам‘ятатиме, скільки буде жити.

«Кмітлива, розумна дитина була. Він не просто став лікарем. Ігор до кінця ніс свою клятву Гіппократа, до останнього був із пораненими бійцями і загинув разом із ними. Світла пам‘ять Герою», - зривається голос учительки.

За усталеною традицією 15-ї школи, всі ці роки Ігор із однокласниками покладав квіти до дощок криворізьких підпільників-решетняківців. Але тоді ні діти, ні педагоги й гадки не мали, що доведеться ось так тепер стояти біля мармурового фото близької людини.

«Завжди був на позитиві, щирий і дуже відкритий. З ним так легко було знайти спільну мову, товаришувати. На нього завжди можна було покластися. Тепер нашому Ігорю назавжди 26. Дуже важко усвідомлювати, що я тут стою без нього, а квіти ми покладаємо нашому Ігорю. Єдине, що розраджує в цій ситуації, - пам'ять про нього завжди житиме в нашій школі. Ігоря ніколи не забудуть», - схвильовано говорить однокласниця Катерина.

"Трохи моторошно стояти на таких лінійках, слухати спогади тих, хто близько знав загиблих героїв, - ділиться старшокласник 15-ї гімназії Микита Жаров. - Але ті, хто полягли, дають нам стимул жити далі, спонукають до навчання, щоб ми стали ще кращими і  гідними їх пам‘яті».

Меморіальну дошку криворізькому Герою відкрили батьки загиблого бійця. Живі квіти в руках дітей і дорослих тихо лягали біля стіни, з якої, як живий, дивився на всіх Ігор Возів.