Назавжди 34. Учора у Кривому Розі попрощалися із загиблим Артемом Єжелем

Артем Єжель у мирний час працював у ліцеї академічного спрямування "Міжнародні перспективи". З перших днів повномасштабної війни був в черзі під військкоматом. Наполегливого чоловіка помітили і вже весною наш земляк боронив рідну землю у складі батальону "Дике поле", визволяв Херсонщину.

«Коли почалася війна, він добровольно пішов нас захищати. Потім у нього була важка травма,  контузія і його списали. Він міг туди не повертатися», - згадує сусідка Катерина.

Але Артем вирішив інакше. Пройшовши реабілітацію і проробивши кілька місяців стропальником на одному з підприємств, чоловік знову відправився на передову. Друзі та колеги Артема не здивувалися такому рішенню, адже у житті він завжди проявляв справжній чоловічий характер.

«Світлий хлопець, сумлінний, скромний і чесний. Багато людей прийшло з роботи - всі з великим співчуттям і з величезним болем у серці», - ділиться колега Артема Олена.

«Завжди підтримував, був невід"ємною частиною бригади, такий позитивний», - з болей говорить ще одна колега Світлана.

Вдруге Артем Єжель воював на Донецькому і Харківському напрямках. Але, вже у складі 113-ї окремої бригади територіальної оборони. Був командиром мінометного взводу. Тиждень тому життя мужнього захисника обірвалося.

«Якщо треба була  допомога чи порада, завжди підтримає. Дружній був чоловік, невимовне горе, як дізнався, вибачте…», - плаче друг воїна Олександр.

Місцем останнього спочинку героя стала Алея почесних поховань на Центральному цвинтарі.