«Не вагаючись, пішов на фронт». У Кривому Розі прощалися з Героєм Андрієм Палієм

Життя бійця обірвалося у 38. За цей час він встиг зробити дуже багато для рідного міста та людей – працював начальником дробильно-сортувальної фабрики шахти імені Фрунзе, займався садівництвом, створив щасливу родину, у якій зростають двоє синочків – 9-ти та 15-ти років.
Голова первинної організації ПМГУ ПрАТ «Суха Балка» Віктор Счастливий з болем говорить про загибель воїна:
«Це велика втрата для близьких, друзів, підприємства… Він боронив нашу землю, нас з вами. Всі схиляємо голови перед нашим Героєм. В серці ніщо не зітре пам’ять. Він був відповідальним, вимогливим до себе, до всіх ставився з повагою. Андрій любив життя. Кращі люди йдуть з життя першими…»
Колега загиблого Броніслав згадує, як 15 років працював з Андрієм пліч-о-пліч на підприємстві. Каже, дружили, виручали один одного. На підтримку і розуміння Андрія завжди можна було розраховувати. Важко повірити, що доводиться прощатися навічно…
«Він був дуже чуйний і добрий… - каже Олена, родичка бійця. – В будь-якій ситуації готовий прийти на допомогу. На війну пішов у березні минулого року. Йому прийшла повістка. Не вагався ні хвилини, відразу став на захист Батьківщини…»
Біль і гнів – у поглядах побратимів. Вони мовчать, схиливши голови біля труни воїна. Не можуть дібрати слів – помстяться на фронті.
Поховали воїна у селищі Новогригорівка Перша, що на Кіровоградщині. У цьому селі мешкають його батьки.
Рідним Героя вручили нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня, яким його нагородили посмертно. Вічна слава нашому захиснику! Пам’ятаємо.

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

tv@rudana.com.ua
Повернувся у бій, не відновившись після поранення. У Кривому Розі поховали 22-річного Михайла Баклагіна
У Кривому Розі прощалися з незламним Героєм Анатолієм Чернишем
Повернувся з-за кордону, бо хотів жити на рідній землі. На Центральному цвинтарі поховали Героя Миколу Нестерчука