Незрячий криворіжець Микола Кольчиба сплів для ЗСУ 1,5 тисячі метрів масксіток

ГОРДІСТЬ
02.04.24 - 15:18

Очі не бачать, а руки роблять. Півтори тисячі квадратних метрів основи під маскувальні сітки для військових зв‘язав за два роки війни Микола Кольчиба. Свою продукцію літній волонтер передає закладам, де на неї вже нав‘язують тканину. Далі сітка їде на передову.

Чоловік незрячий з дитинства. 60 років відпрацював в Українському товаристві сліпих (УТОС). Там і навчився швидко плести. Їхня бригада плела мішки для овочів, тенісні сітки, гамаки. Потім займався цим вже для власного господарства: де огірки підв‘язати, де огорожу поставити. Робота стала своєрідним хобі. А з початком повномасштабної війни заходився плести на повну силу, попри солідний вік. Військові щиро дякують 87-річному Миколі Миколайовичу за працю і просять таких сіток побільше.

 

«6 тисяч 200 вузликів треба нав‘язати, щоб вийшла сітка в 20 квадратних метрів. Тоді жіночки її вже тканиною обшивають і відправляють на передову. Хлопці кажуть: побільше давайте. Я й даю. І вдень плету, і вночі встаю, якщо не спиться. Це і є мій внесок у Перемогу», - каже Микола Миколайович.

 

Спочатку криворіжець плів зі своїх ниток, яких у нього завжди було вдосталь. Каже, до 600-700 гривень щомісяця йшло на сітку. Для пенсіонера це задорого, тож звернувся у міський штаб по допомогу.

 

«Племінники мої на фронті, то я добре знаю, що там коїться, радіо теж слухаю, - веде мову Микола Миколайович. - Людина  не може зрозуміти, як так можна вбивати і руйнувати цілі міста. Той же Бахмут, Бучу. Я 1937-го року народження, пережив окупацію. Коли в 43-му році німці наступали на Лозуватку, мама з нами трьома, а я старший, намагалася вибратись із оточення. То я все пам‘ятаю: і розбиті хати, і згорілі машини».

 

У дитячих спогадах чоловіка навіть німці не були такими лютими, як росіяни.

 

 «Пам‘ятаю, в одному кутку хати на ряднинах мама з нами,  в іншому – німецький лазарет. У мого півторарічного братика на голові лишай був. Німецький лікар вийшов, уважно подивився на нього і каже: «ком, ком». Прийшов до нас, сів поруч та всю голову йому з тюбика помазав, потім бинтом обмотав. За якийсь час ту шапку з голови мого братика зняв з чубом прямо. Голівонька меньшенького стала геть білесенькою… Як не крути, а німці були більш людяними. Далеко їм до російських  варварів», - рубає повітря рукою чоловік.

 

Необхідними матеріалами волонтеру допомагає Рада оборони міста. Завтра знову передадуть три тисячі метрів ниток для нових сіток. Це приблизно на місяць роботи, - розповідає заступниця голови Ради оборони міста, голова ГО «Набат Кривий Ріг» Вікторія Третяк.

 

«Ця людина - наша гордість. Сам звернувся до штабу, сам визвався плести - і вже більше двох років робить неоцінений внесок в нашу Перемогу. Дякуємо і пишаємось такими унікальними людьми. Зичимо йому здоров‘я, сил, наснаги. З такими вистоїмо»,- каже Вікторія Третяк.

 

Від Ради оборони доброчинця відзначили Подякою і грошовою винагородою.

 

 

 

 

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: