Незрячий криворіжець Микола Кольчиба сплів для ЗСУ 1,5 тисячі метрів масксіток

Чоловік незрячий з дитинства. 60 років відпрацював в Українському товаристві сліпих (УТОС). Там і навчився швидко плести. Їхня бригада плела мішки для овочів, тенісні сітки, гамаки. Потім займався цим вже для власного господарства: де огірки підв‘язати, де огорожу поставити. Робота стала своєрідним хобі. А з початком повномасштабної війни заходився плести на повну силу, попри солідний вік. Військові щиро дякують 87-річному Миколі Миколайовичу за працю і просять таких сіток побільше.
«6 тисяч 200 вузликів треба нав‘язати, щоб вийшла сітка в 20 квадратних метрів. Тоді жіночки її вже тканиною обшивають і відправляють на передову. Хлопці кажуть: побільше давайте. Я й даю. І вдень плету, і вночі встаю, якщо не спиться. Це і є мій внесок у Перемогу», - каже Микола Миколайович.
Спочатку криворіжець плів зі своїх ниток, яких у нього завжди було вдосталь. Каже, до 600-700 гривень щомісяця йшло на сітку. Для пенсіонера це задорого, тож звернувся у міський штаб по допомогу.
«Племінники мої на фронті, то я добре знаю, що там коїться, радіо теж слухаю, - веде мову Микола Миколайович. - Людина не може зрозуміти, як так можна вбивати і руйнувати цілі міста. Той же Бахмут, Бучу. Я 1937-го року народження, пережив окупацію. Коли в 43-му році німці наступали на Лозуватку, мама з нами трьома, а я старший, намагалася вибратись із оточення. То я все пам‘ятаю: і розбиті хати, і згорілі машини».
У дитячих спогадах чоловіка навіть німці не були такими лютими, як росіяни.
«Пам‘ятаю, в одному кутку хати на ряднинах мама з нами, в іншому – німецький лазарет. У мого півторарічного братика на голові лишай був. Німецький лікар вийшов, уважно подивився на нього і каже: «ком, ком». Прийшов до нас, сів поруч та всю голову йому з тюбика помазав, потім бинтом обмотав. За якийсь час ту шапку з голови мого братика зняв з чубом прямо. Голівонька меньшенького стала геть білесенькою… Як не крути, а німці були більш людяними. Далеко їм до російських варварів», - рубає повітря рукою чоловік.
Необхідними матеріалами волонтеру допомагає Рада оборони міста. Завтра знову передадуть три тисячі метрів ниток для нових сіток. Це приблизно на місяць роботи, - розповідає заступниця голови Ради оборони міста, голова ГО «Набат Кривий Ріг» Вікторія Третяк.
«Ця людина - наша гордість. Сам звернувся до штабу, сам визвався плести - і вже більше двох років робить неоцінений внесок в нашу Перемогу. Дякуємо і пишаємось такими унікальними людьми. Зичимо йому здоров‘я, сил, наснаги. З такими вистоїмо»,- каже Вікторія Третяк.
Від Ради оборони доброчинця відзначили Подякою і грошовою винагородою.
«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»
У Кривому Розі поховали волонтера та військового Михайла Чумаченка
Акцію добра й любові провели сьогодні у парку Щастя на Східному
Зафестивалимо разом: 29 липня у парку Саксаганський збиратимуть на пікап для військових