Особистий фронт «Пана» Олександра з 17-ї Криворізької бригади

У цивільному житті працював прохідником на шахті ім. Фрунзе, згодом — електромонтером на заводі гірничого обладнання. За плечима мав і військовий досвід: у 2015–2016 роках служив начальником групи авіаційного обладнання у 7-му окремому полку армійської авіації.
 

Коли у березні ворог підступив до Кривого Рогу, Олександр без вагань знову взяв до рук зброю. Очолив взвод у новоствореному стрілецькому батальйоні 17 ОВМБр, а згодом прийняв роту, та перейшов до управління вогнем.

Для Олександра еволюція цієї війни пройшла прямо перед очима.

« 2022. Війна маневрів та колон. Усе летіло шкереберть, панував рух. Ворог пер нахабно, ми палили їх із засідок за допомогою «NLAW» та «Стугн». Основна сила — артилерія «по площах». «Мавіки» лише з'являлися, а FPV ще не було. У підрозділі воювали вкрай вмотивовані добровольці з цивільного життя.

2023–2024. Окопна війна. Ворог випалював посадки КАБами й пускав «м'ясні штурми». З'явилися перші FPV, але рулили артдуелі. Стрілецькі бої стали рідкістю — 90% втрат приносили уламки. Склад змінився: прийшли старші, мобілізовані бійці, яких доводилося вчити виживанню з нуля.

2026: Технологічний абсолют. Поле бою стало «скляним». Накопичення сил неможливе — воюємо групами по 2–4 бійці під прикриттям РЕБ. У нас впровадили підрозділ БПЛА, нічні FPV замінюють артилерію. Війна пішла під землю. Кожен солдат тепер — інженер, який розуміє частоти, пропелери та стріми. Виживаємо технологіями й дисципліною».

На переконання Олександра, сучасна війна – це армія інтелекту. Тим, хто сьогодні вагається щодо мобілізації, «Пан» радить відкинути страх.

«Не бійтеся. Тут величезний вибір посад, де ваші цивільні навички — технічні, інженерні чи логістичні — будуть використані на всі 100%. У нас потужна база та інструктори з реальним фронтовим досвідом. Командири дбають про людей, бо життя воїна — це найбільша цінність. Ви ніколи не залишитесь наодинці: поруч завжди буде старший побратим, який навчить, підкаже і підтримає».
 

Попри щохвилинну напругу та відповідальність, Олександр чітко знає, за що стоїть. Вдома, у Кривому Розі, на нього чекають найрідніші — дружина та син. Їхня безпека — це і є його головна мотивація та його особистий фронт, - розповідають у 

 відділенні комунакацій 17-ї  окремої важкої механізованої Криворізької бригади.