Перейменування топонімів у Кривому Розі. Скульпторка й поетка Оксана Лятуринська

КУЛЬТУРА

31.07.24 - 13:09

За рішенням Дніпропетровської ОВА, були перейменовані ще 135 криворізьких топонімів. Через те, що ми мало знаємо справжню, не спотворену ворогом, історію своєї країни, чимало громадян ніколи не чули про вітчизняних достойників, інтеліґентів, непересічних особистостей. Давайте разом відкривати для себе їхні імена та внесок у нашу багату культурну й історичну спадщину.

Так, вулиця Вургуна у Покровському районі Кривого Рогу відтепер носитиме ім’я Оксани Лятуринської. Хто ж ця жінка?

Оксана Лятуринська була талановитою поеткою, маляркою та скульпторкою, відомою під псевдонімами Оксана Вишневецька, Оксана Печеніг, Оксана Черленівна. Народилася 1902 року на хуторі Ліски Кременецького повіту (нині хутір Хоми Тернопільської області). У родині виховували семеро дітей.

«Я росла у зросійщеній родині, але батьки відправили мене вчитися до української гімназії. Там я вперше почула поезію Олександра Олеся й відчула, як Україна проростає мені прямо в серце», - згадувала пані Оксана.

Вона вступила до Карлового університету в Чехії та вирішила, що творитиме вільно все, що схоче. Її чарувала скульптура, особливо скульптурні портрети. Оксана стала активісткою Союзу українок та всіляко підтримувала емігрантів із України. Багато працювала в галузі скульптури та літератури. Створила пам’ятник полеглим воїнам Української галицької армії в Пардубицях. Видала збірки «Гусла» (1938) та «Княжа емаль» (1941), які отримали захоплені відгуки критиків.

Друга світова війна не пощадила її родину. Радянська влада замордувала її брата і племінницю. Сестра скульпторки померла з голоду, а трьох її доньок дивом урятували казахи та поляки.

Під час війни частина творів Лятуринської була незворотно втрачена, а сама українська мисткиня опинилася у таборі переміщених осіб у Німеччині. За кілька років вона змогла виїхати до США та оселитися в Міннеаполісі. Там видала збірку новел «Материнки» і збірку віршів для дітей «Бедрик». Брала участь у діяльності об’єднання українських письменників «Слово». А потім утратила слух і важко захворіла. Пані Оксана без кінця тужила за рідною землею і мріяла повернутися в Україну. Померла вона 13 червня 1970 року в лікарні, похована на українському цвинтарі святого Андрія в Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

За матеріалами видання Український інтерес. Нижче – деякі роботи української скульпторки.