Після підриву Каховки у Кривому Розі створили 270 додаткових точок подачі питної води

«Але у Кривому Розі вода є. Живемо на створених нами запасах у Південному та Карачунівському водосховищах. Запроваджено жорсткі обмеження для промисловості. Для населення також. Іншого виходу не було – навіть із обмеженнями накопиченої води її вистачило б максимум на 1,5 місяці. Пріоритетом стало забезпечення населення та об’єктів критичної інфраструктури», - згадує ті місяці голова Ради оборони міста Олександр Вілкул.

Одночасно посилено лабораторний контроль якості води, визначено альтернативні джерела водопостачання, створено резерв техніки. Колонки, гідранти, машини підвезення води – все було у роботі.

Створено 270 додаткових точок подачі питної води у житлових кварталах міста – період  був надзвичайно напружений.

«Для розуміння. Щодоби Кривий Ріг,  як промисловий гігант,  споживає 370-450 тисяч кубічних метрів води. В середньому, за місяць ця цифра сягає понад 11 мільйонів кубометрів. Левова частка цієї води надходила саме з Каховського водосховища: щодня -  близько 300 тисяч кубометрів.   Це не про  статистику - це про масштаб системи, яка існувала десятиліттями, а потім її не стало. І про виклики, що постали після руйнування Каховської ГЕС», - розповідає очільник Ради.

Кривий Ріг жив з обмеженнями, але з водою.

«Ми розробили та затвердили на нараді з Президентом ті проєкти, які врятують місто.  Першим став проєкт «АМКР» - як оперативне рішення з використанням наявних технічних ресурсів. У найкоротші терміни були використані системи та мережі АМКР,  відновлено роботу берегової насосної станції на річці Інгулець.

14 липня 2023 року вода пішла до Південного - 50-60 тисяч кубічних метрів на добу. Це близько однієї шостої від загальної потреби. Але це був перший крок. І що важливо – цей проєкт фактично врятував металургійний гігант, який стабільно отримував воду, а значить працював. Але роботи попереду було ще багато…», - написав О.Вілкул.