"Росіяни мають знати, хто справжні хазяї на цій землі", - криворізький гвардієць "Француз"

Олександр народився та виріс у Кривому Розі. Отримав спеціальність електрогазозварювальника, працював на автозаправній станції. У 2019-му році був призваний на строкову військову службу до Криворізької бригади Нацгвардії. Протягом півтора року виконував завдання з охорони громадського порядку в патрульному підрозділі. Після звільнення повернувся на роботу – працював на АЗС у Бородянці Київської області. 24 лютого 2022 року мав здати зміну та складав плани на день.

"Зранку мені зателефонував напарник та сказав, що почалася війна. Спочатку не повірив йому, але потім вже у соцмережах прочитав про вторгнення російської федерації. Пізніше вже було чути звуки вибухів, вони були все ближче і ближче, - згадує Француз. - Зрозумів, що пора повертатися до рідного міста. Дорога була тривалою, доводилося багато об’їжджати, адже вже на той час дороги були перекриті, а мости – підірвані».

Через 2 дні після початку повномасштабного вторгнення гвардієць повернувся до Кривого Рогу, а вже на початку березня 2022 його мобілізували на службу до 21-ї бригади Національної гвардії України.

«Спочатку потрапив у патрульний підрозділ, у якому проходив строкову службу. Виконували завдання з охорони та оборони об’єктів, а потім – патрулювали місто під час дії комендантської години. Далі – несли службу на одному з блокпостів в районі Кривого Рогу», - розповідає Олександр.

Після початку контрнаступу на Херсонщині Француз у складі патрульного підрозділу брав участь у зачистках звільнених населених пунктів, серед яких – Старосілля та Велика Олександрівка. Згадує: під час виконання завдань разом із побратимами затримав місцевого прихильника «руського міра» та передав його в руки правоохоронців.

«Було страшно слухати про те, що творили росіяни з місцевими. Люди дуже раділи тому, що їх нарешті звільнили», - говорить Француз.

Восени 2023 року гвардієць продовжив службу у протитанковому підрозділі. Про свою зброю говорить з особливим щемом – вороги бояться протитанкового гранатомета як вогню.

«Станковий протитанковий гранатомет особливий тим, що ним можна працювати по техніці противника як прямою наводкою, так і «навісом», а також «уламковими» – по живій силі ворога, по бліндажах чи спостережних постах», - розповідає чоловік.

Підрозділ Француза сьогодні несе службу на Херсонщині та відпрацьовує цілі на тимчасово окупованому лівобережжі Дніпра.

«Коли ми починаємо працювати, то вже знаємо певні орієнтири – місця, де ймовірно може бути скупчення противника. Це може бути та будівля і спостережний пост. Коли отримали дані про ціль, то коригуємо та розраховуємо час для пострілу, це приблизно 8 секунд, та робимо постріл. Звичайно, заздалегідь готуємо для себе укриття – для того, аби самим не стати мішенями», - відзначає гвардієць.

Допомагало працювати по ворожих цілях і те, що була можливість їх «слухати», а отже – знати наскільки влучно поцілили та скоригувати наступний постріл.

«Після нашого відпрацювання росіяни почали кричати «Працюють по нас!» і тоді ми зрозуміли, що робота була ефективною. Одразу побачити ефективність не дозволяє рельєф місцевості, але підтвердження отримали від самих росіян. Завжди працюємо дуже акуратно і тримаємо росіян у страху, щоб вони не забували, хто справжні хазяї на цій землі», - підкреслює Француз.

Джерело - пресслужба Криворізької бригади НГУ.