Що СБУ шукало на "АрселорМіттал Кривий Ріг" і про що завод домовився з Зеленським, - Парамжит Калон

ПРЯМА МОВА
25.11.19 - 9:19

У 2020 році світ може впритул підійти до глобальної кризи, - вважає Парамжит Калон, гендиректор АрселорМіттал Кривий Ріг. 

Що СБУ шукало на АрселорМіттал Кривий Ріг і про що завод домовився з президентом Володимиром Зеленським — про це в інтерв'ю НВ розповів гендиректор підприємства Парамжит Калон.

 

"У 2006 році держпідприємство, що називалося тоді Криворіжсталь, на відкритому приватизаційному конкурсі купила транснаціональна компанія Міттал Стіл, що стала згодом АрселорМіттал. Вона заплатила за завод рекордні для сучасної української історії $4,8 млрд.

 

Справи у підприємства йшли з різним рівнем успішності, але торік його чистий дохід становив $2,5 млрд, чистий прибуток — $0,35 млрд, а сума річних інвестицій — $443 млн.

 

Влітку цьогоріч, уже після того, як Главою держави став виходець із Кривого Рогу Володимир Зеленський, на завод прийшли з обшуком правоохоронці: СБУ, завела на підприємство кримінальну справу за статтею «екоцид». Мовляв, завод не тільки труїть місто, але ще й використовує у виробництві радіоактивні елементи. Переслідування найбільшого інвестора викликало несхвалення у діловому та експертному середовищі.

 

Комбінат справді є одним із найбільших забруднювачів повітря у країні. Але з 2017-го до 2018-го він скоротив викиди, за даними Мінекології, майже на 55 тис. т на рік, до 208 тис. тонн. Водночас ще один топ-забруднювач — маріупольський меткомбінат імені Ілліча, що входить до групи Метінвест мільярдера Ріната Ахметова, за той же період збільшив аналогічний показник із 195 тис. т до 263,6 тис. т.

 

— На якому етапі зараз кримінальна справа за екоцид, через яку на Арселор приходила СБУ?

— Вони перевірили все, зазирнули в кожен куточок. Не знаю, чому вони це називають екоцидом. Ми не зробили нічого протизаконного. Радіоактивні компоненти, елементи, про які вони казали, — це деталі, встановлені на обладнанні нашої машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ). Такі агрегати працюють на багатьох підприємствах, їх використовують у багатьох країнах світу. І в Україні теж. Це обладнання завозили в країну через українську митницю, воно пройшло необхідну перевірку, і його визнали технічно придатним для використання. Цю технологію розробили в Німеччині, і постачання здійснювала німецька компанія. Тому я не розумію, чому саме нова МБЛЗ стала предметом цікавості спецслужб.

Так, цьому заводу 85 років. І зараз ми його модернізуємо. Десятки років можуть на це піти. Є два варіанти модернізації такого великого підприємства. Перший — повністю зупинити все, і люди в такому разі не працюватимуть. Замінити стару технологію на нову, демонтувати старе обладнання і чекати встановлення нового, а це займе чимало часу. Є і другий варіант — модернізація відбувається поступово, крок за кроком, паралельно з виробничим процесом. У такому разі й люди продовжують працювати, й обладнання поступово змінюють на нове.

 
Ми боремося зі спробами крадіжок на підприємстві й, звичайно, отримуємо зворотну реакцію у вигляді тиску на наших керівників. Всі компанії на світі обирають другий варіант — поетапну модернізацію. До 2019 року ми інвестували в це $4,5 млрд. І протягом наступних п’яти років інвестуємо ще $1,8 млрд.

— Який зараз статус у справи, через яку до вас приходила СБУ?

— Розслідування ще триває.

— У медіа писали, що між підприємством і президентом України було досягнуто згоди. І компанія взяла на себе зобов’язання зменшити шкідливі викиди на 50−55%. Чи так це?

— Так казати не зовсім коректно. Мету щодо скорочення викидів заклали в нашу стратегію ще до переговорів і зустрічей із президентом. Ми почали модернізацію в 2008-му і зараз продовжуємо її, що дасть нам можливість досягти європейського рівня вже до 2024−2025 років. Насправді, на зустрічі з президентом ми підтвердили наші інвестиційні зобов’язання та терміни їх виконання, зокрема щодо зниження промислового навантаження на довкілляе. Детально розповіли президенту, що вже зроблено, і презентували план наступних дій та інвестпроектів.

— Деякі експерти казали, що вас змусили фінансувати онкологічну клініку в Кривому Розі.

— Я не коментуватиму припущення експертів і журналістів. Але хочу нагадати, що з часу нашої появи в Кривому Розі ми регулярно надавали підтримку місту, фінансували низку соціальних проектів, окрім тих податків, які платимо. І ми продовжуємо це робити. Так, у нас було різне бачення щодо фінансування цього проекту. Але ми знайшли компроміс. Хоча для нас він непростий з урахуванням складного фінансового становища підприємства цьогоріч — я маю на увазі падіння цін на світових ринках.

 
— Президент говорив, що Арселор домагався відтермінування екологічних зобов’язань. Таке вже траплялося в історії підприємства в 2011 році. Чи були ще випадки?

— Так, виконання деяких природоохоронних зобов’язань відкладали. Але за всім цим стоять певні причини. Це і брак кваліфікованих підрядників, і відсутність необхідної технології, і складна ситуація на світових ринках. У 2012, 2013, 2014 роках ми мали великі збитки. За таких умов складно було фінансувати великі інвестпроекти. Складні проблеми, як правило, не мають простих рішень. І ці рішення пов’язані з великими грошима. І навіть коли ви їх маєте, і підприємство працює з прибутком, не все залежить винятково від вас. Наведу приклад. У нас є три проєкти, загальна вартість яких близько $250−260 млн. Їх мали реалізувати ще в середині 2018 року. Але ми не закінчили їх дотепер. Зокрема через брак кваліфікованої робочої сили і хороших підрядників в Україні. Буває й так, що навіть іноземні постачальники технологій вас підводять, і терміни виконання проектів зміщуються.

 

— У тексті угоди з президентом, за даними медіа, ви відзначили, що необхідні однакові умови для всіх. Ви, ймовірно, мали на увазі, що Арселор у Кривому Розі — не єдиний забруднювач повітря? І що треба перевіряти й інші підприємства?

— Так, АрселорМіттал — не єдине підприємство, яке працює на території Кривого Рогу. І мова не тільки про Кривий Ріг, металургійні підприємства є і в інших містах України. І підхід до них має бути однаковим, а не вибірковим.

Водночас не треба думати, що ситуація не змінюється. Наші інвестиції у $4,5 млрд теж приносять позитивний результат. Порівнюючи з 2007 роком на 80% скоротилося забруднення водного басейну, на 48% зменшилися викиди в атмосферу і майже на 33% — розміщення відходів. І через 4−5 років ми плануємо за рівнем викидів досягти таких же показників, як у підприємств Франції, Бельгії.

 
— Чи змінилися плани компанії після дій СБУ?

— Ні, не змінилися. Я вже казав, що ми маємо інвестиційну програму ще на $1,8 млрд. І її нині реалізують. Ми не піддаємося жодному тиску. Ми — міжнародна компанія.

— Чи пов’язана виплата дивідендів із тиском на компанію? Планували ці гроші залишити в Україні?

— Ми маємо інвесторів. І час від часу нам потрібно виплачувати дивіденди. Їх платять своїм акціонерам багато компаній. Востаннє ми це робили ще до кризи 2008−2009 років. У 2016−2018 роках ситуація була стабільнішою, і компанія отримала можливість спрямувати частину нерозподіленого прибутку на виплату дивідендів. Тут своя логіка в ухваленні рішення, не пов’язана з тиском. Якщо зараз є можливість виплатити дивіденди, то за підсумками 2019-го її, найімовірніше, вже не буде через незадовільні фінансові результати. У першому півріччі цього року ми відпрацювали зі збитками в 79 млн грн.

— Коли був кращий, а коли гірший час роботи вашої компанії в Україні?

— Ми завжди стикалися з труднощами. Коли ми приїхали в Україну в 2005 році, була Помаранчева революція, а після цього в 2008-му сталася світова криза. Тільки-но ми оговталися від її наслідків, як в Україні почався конфлікт. Ми почали втрачати стабільність: позбулися багатьох джерел сировини. Наприклад, ми закуповували великий обсяг вугілля і глини в Криму і на сході.

Коли почалися воєнні дії, продовжували залишатися тут, збільшувати обсяги виробництва, аби підтримувати економіку країни. Водночас допомагали всім нашим працівникам, яких призвали в армію, та їхнім сім'ям. 16 наших працівників загинули в зоні конфлікту, 26 — дістали поранення. Ви можете собі уявити, які настрої були в колективі під час воєнного конфлікту, коли в зоні АТО воювали 500−600 наших людей?

 
Відповідаючи на ваше запитання, — коли нам було краще, — можу назвати три роки: 2016-й, 2017-й, 2018-й. У той період була відносно сприятлива кон’юнктура цін на світових ринках. І в той час влада не чинили на нас сильного тиску.

— А які прогнози на 2019-й?

— Ви стежите за станом світового ринку? У другій половині року ціни ще більше впали. Четвертий квартал поки теж не обіцяє нічого доброго, наші результати будуть негативними. Ситуація з продажами погана, нам довелося знизити обсяги виробництва. Ціни зараз дуже низькі, ми не покриваємо навіть наших постійних витрат.

— У світі вже почалася економічна криза?

— Цілком можливо, що для світової металургії рецесія вже почалася. Що стосується глобальної кризи, яка може охопити багато галузей і споживчий сектор, то його очікування зростають. У 2020 році світ може впритул до неї підійти. І ця криза, ймовірно, стане глибшою, ніж у 2008-му, яку спровокувало недостатнє регулювання фінансового сектора.

— На заводі трапляються внутрішні конфлікти: кілька років тому побили директора підприємства, спалили машину аудитора. Чи триває це?

— Це не внутрішні конфлікти. Це результат дії нашої антикорупційної програми. Ми боремося зі спробами крадіжок на підприємстві й, звичайно, отримуємо зворотну реакцію у вигляді тиску на наших керівників.

— Чи зіткнулося підприємство з відтоком кадрів? І як із ним бореться?

— Люди масово виїжджають до Польщі й інших країн Європи. І ми зіткнулися з нестачею кваліфікованих працівників і взагалі персоналу. Це, звісно ж, впливає і на наші інвестиції, і на наше виробництво. І ми вже зверталися до держави з проханням провести реформу в сфері трудового законодавства".

 
 
 
 

 

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: