Сморід і антисанітарія: безхатько з Зарічного живе біля продуктового магазину

Безхатько з Зарічного та його неадекватна поведінка давно турбують покупців магазину та місцевих мешканців. Насамперед, через те, що дуже шкода молоду людину, яка живе на вулиці, має наявні психічні розлади, потерпає від голоду й холоду – і нікому до того немає діла. Друга кричуща проблема – антисанітарія, яку він розвів поруч із крамницею, куди люди йдуть по харчі. Та й на лавки вже давно ніхто, крім самого безхатька, не сідає, бо це небезпечно для здоров’я.

Ми відгукнулись на звернення небайдужої місцевої мешканки Наталії Коваленко, яка від щирого серця прагне допомогти бідному чоловіку.

«Щодня і щоночі він тут сидить, стягує сюди сміття. О 6 ранку він вже на лавці, біля нього купа мотлоху, ковдри розстеляє на асфальті, книжку читає. Довкола бігають щурі, злітаються ворони. Антисанітарія страшна. Працівниці магазину не можуть нічого вдіяти, бо це не їхня зона відповідальності. Сюди приходять сотні людей, всі це обговорюють, але проблему ніхто не вирішує. Поліція теж не реагує. Думаю, це велика проблема, бо чоловік хворий, йому треба медичну, психологічну й соціальну допомогу», - переймається пані Наталія.

Вона викладала пост про Миколу у соцмережі. Коментарів там було багато, але ж ситуацію це не змінює. Якось на очах у пані Наталії, за магазином, чоловік займався мастурбацією. Жінку тривожить, що все це діється серед білого дня, поряд бігають діти.

Наші журналісти спробували поговорити з безхатьком. Поводився він не агресивно, навіть говорив щось у відповідь, нібито на нього колись напали. Але висловлюється чоловік незв’язно, думки сплутані, зрозуміти мало що вдається.

Пенсіонерка Любов Іванівна, яка живе неподалік, каже, що раніше у Миколи було нормальне життя, він був дуже гарним, зустрічався з дівчиною. Жінка чула, що він захворів на шизофренію, і хвороба загострилася з роками. Батьки вже померли, але в Миколи начебто є сестра. І квартира. Та всі деталі сімейних перипетій жінці не відомі. Все, що вона може, це давати Миколі продукти, але він не завжди розуміє, що з ними робити, чи то соромиться їх їсти. З грішми теж не знає як обходитись. Любов Іванівна, як і мешканці мікрорайону, переймається тим, куди хворого безхатька можна прилаштувати, бо ж зима попереду.

«Скарги надходять від людей щодо нього, - підтверджує керуюча магазином «МаркетОпт» Альона Панфілова. - Він тут років зо 3-4 живе, його стан погіршується. І нужду справляє прямо на лавці, і килими зі звалища приносить, і смердючі клунки тягне - робить собі хатинку. Але ж тут і маленькі діти сідають на ці лавки, і сморід стоїть нестерпний. Люди хочуть якось допомогти, бо мають серце. Треба задіяти відповідні служби, які б ним опікувались. Людина він непрацездатна, а вже йде зима, і він залишиться на морозі у такому стані. Це неприпустимо».

Пані Альона каже: зверталася до поліції, скаржилась, що стан Миколи хоч і не агресивний, але ж і не адекватний. Та звернення до правоохоронців проблеми не вирішило. Журналісти Рудани також попросили коментар у пресслужби криворізької поліції. Нам відповіли, що громадянин не порушує громадський порядок, а обов’язок поліції полягає в реагуванні безпосередньо на порушення.   

Тоді ми звернулися у Дім нічного перебування, в якому знаходять прихисток місцеві безпритульні. Там запевняють: раді б допомогти, але на те потрібна добровільна згода самого Миколи. А як же він її дасть, якщо він хворий і не сприймає дійсність адекватно?

Зрозуміло, що проблема безхатьків на наших вулицях набагато глибша й ширша за долю конкретного криворізького Миколи, системно вирішувати її мають державні інституції. Але, можливо, все-таки відгукнуться соціальні служби чи благодійні організації, які не дадуть цьому чоловіку загинути на морозі, що вже не за горами? Ми ж таки люди, не звірі.