Сніг на зелене листя. Криворізькі городники й біологи - про шкоду квітневих заморозків

Після квітневого снігопаду під загрозою замерзання опинилися фруктові дерева, картопля, цибуля та інші культури. Все, що вже сформувало зав’язь, може бути знищене.

Криворожанка Валентина Блауерт займається вирощуванням овочів, ягід, фруктів і зелені на своїй ділянці. Найкращі плоди закриває у банки, робить компоти та варення. Розповідає: свій врожай завжди ділила з сусідами. А з 2014 року і нині їхні закрутки розходяться різними куточками країни – ними смакують наші захисники. Та цьогорічний врожай під питанням, адже наслідки квітневих заморозків очевидні.

«Абрикос, ви бачите, цвіту не має. Вишня, черешня з приморозком теж вже погибають. Якщо черешня примерзла, на неї не сяде бджілка, тому що пилок приморожений. Смородина ось починає теж. Ну, звісно, велика буде втрата. Приватний сектор, переважно, живе за рахунок городини: якась картоплина, цибулина. Дерево дасть допомогу. Тільки одна надія на Бога і на свої руки, що зможемо врятувати», - бідкається Валентина Василівна.

Хоч господиня й сподівається на краще, але каже: деякі прикмети вказують, що незабаром морози можуть повернутися і наробити ще більшої шкоди.

«Приморозки ще будуть, тому що по землі коли йде мурашка, вона стежку кладе, і за нею йдуть всі її наступники. А мурашки не йдуть, бачите, значить, вони ще сидять у землі, відчувають холод, як собака тривогу. Звісно, якщо сонце буде, то воно все добро дасть. Тоді й людині жити хочеться, і овочам, і фруктам хочеться тягнутись до сонечка, тому що сонечко зігріє всіх», - міркує пані Валентина.

Заморозки в квітні - не аномалія, переконують науковці. Але їхні наслідки для сільського господарства будуть відчутними. Найбільше вони вплинули практично на всі культури, які вже почали проростати або цвісти.

«Є два основних типи заморозків: повітряні і наземні, або наґрунтові. Зараз ми спостерігаємо повітряні заморозки, і найбільше вони критичні для деревно-чагарникових рослин, хоча ми бачимо, що і ті рослини культурні, які вирощують у ґрунті, сформували вегетативну масу. Це і рання картопля, і, можливо, розсада пасльонових, і помідори, інші групи культурних рослин, вони теж пошкоджені», - розтлумачує Едуард Євтушенко, в.о. завідувача кафедри біології та екології КДПУ.

Цілком врятувати врожай неможливо, але допомогти деревам, які частково постраждали, можна. Зокрема, штучно підвищити температуру до нуля або плюс одного градуса, - радять фахівці. Є загально визнані підходи до збереження культурних рослин. Один із них – це задимлення. Коли по всій території розміщення культурних рослин створюють такі вогнища, але без відкритого вогню. Вони мають створювати димову завісу для непроникнення холодного повітря, тому, як правило, в ці вогнища підкладають вологу сировину для того, щоб був дим.

«Інший спосіб – це такі поливи. Знову ж таки, скажу, що це мають бути поливи якраз перед самими заморозками. Коли випаровується вода з ґрунту, то піднімається температура. Але це справджується тоді, коли немає сильних вітрів, тому треба враховувати. І всі ці заходи дають підвищення температури десь на 1-2 градуси. Тобто, якщо там буде мінус 4-5, то навряд чи вдасться зберегти. За винятком, звісно, навколо кожного дерева створення теплички, захисту, побудови», - каже біолог.