Сьогодні у Кривому Розі попрощалися з захисником України Андрієм Шпильовим

Народився він у сім'ї військового. Після навчання  працював на металургійному підприємстві. Звідти був призваний до лав української армії у прикордонні війська. Далі - знову робота на виробництві аж до початку повномасштабного вторгнення.

«24-го числа у лютому повістка прийшла, призвали і пішов одразу служити. Починав з Кривого Рогу, потім Херсонський напрямок, далі Львів – навчальний центр, Румунія, ну і ... Донецьк», - з болем говорить  батько Воїна, Олег Шпильовий.

 Останній бій Андрій прийняв в Урожайному на Донеччині. Його побратими згадують той важкий день.

«Там нас періодично міняли. Ми заїхали трохи раньше, 13-го лютого і були там три місяці, а вони – нещодавно. Росіяни з весни почали активно наступати, дуже великий тиск був, великі втрати, треба було поставити в кулеметний розрахунок 3  людини, він і погодився.  Вдень їх помітила ФПВ-шка, пролетів дрон  і… пряме потрапляння. СБУвцю відірвало ногу, Андрюха загинув, лише один з трьох уцілів», - розповідає побратим Олексій Свердлов.

«Я знав Андрія 40 років, ми з дитинства з ним знайомі.  Щойно вони переїхали до нашого селища,  так ми і почали дружити. Стали кумами, він хрестив мого старшого сина. Добрий, порядний був, чуйний, якщо треба, він допоможе у всьому», - згадує  Руслан.

27-го липня Андрію Шпильовому мало б виповнитися 42 роки. У нього залишилося двоє неповнолітніх синів…

Мужній захисник, командир відділення матеріально-технічного забезпечення 2-го стрілецького взводу знайшов свій останній спочинок у секторі почесних поховань Центрального кладовища.

Вічна пам‘ять і шана Герою….