Сотні криворіжців нині у скорботі прощаються з загиблим у бою земляком Вадимом Сотніковим

Вадим був відомим у місті спортсменом-рукопашником, люблячим сином та вірним другом.

Провести нашого захисника в останню путь прийшли його рідні, друзі, побратими, спортсмени, колеги-тренери.

Відспівування воїна почалося у церкві Святителя Миколая Чудотворця у Центрально-Міському районі.  

"Вадим був людиною, яка жила для інших. Він був тренером, у нього було багато вихованців. Ми - друзі з дитинства, востаннє бачились на чемпіонаті з боксу. Вадим був різноплановою особистістю, мав багато талантів. Він дуже любив музику, займався скетчингом, розробкою відеоігор. Той, хто добре його знав, не здивується, скільки різних зацікавлень у нього було", - розповів нам Ігор, друг загиблого.

Капітан ЗСУ Назар Вознюк товаришував з Вадимом:

"Ми були близькими товаришами, познайомились на змаганнях у Баку. Він тоді вже був тренером і повіз туди свого вихованця. Ми потоваришували, але навіть припустити не могли, що колись мені доведеться везти його тіло до Кривого Рогу... Він багато років присвятив спорту, підтримував себе у досконалій фізичній формі й іншим бійцям подавав приклад. Вадим був цілеспрямованим і наполегливим у спорті, дбайливим і чуйним - до своїх вихованців, дуже вимогливим до себе. Щойно отримавши повістку, він пішов служити. Мобілізований був 17 березня, а загинув 29 травня поблизу Золотого при виконанні бойового завдання. Отримав кульове поранення в голову. Це дуже важка втрата для мене. Вадим показав справжній зразок виконаного обов'язку перед своєю Батьківщиною...

Вічна слава і шана Герою, що віддав своє молоде життя за Батьківщину! Схиляємо голови в жалобі...