Спочинок у криворізькій землі знайшов боєць батальйону «Арей» Дмитро Колесник

У день прощання з Героєм зібралися рідні та друзі, серед яких і ті, з ким Дмитро пліч-о-пліч воював проти російських окупантів. Про загибель Дмитра разом з двома побратимами з «Арею» - Ігорем Байсаловим та Романом Полусмяком, - військові говорять небагатослівно, з болем і скорботою. Життя Дмитра обірвалося поблизу Макарівки у Донецькій області, коли російські війська обстрілювали наших захисників із артилерії.

«Дмитро був хорошою людиною, дуже чуйною, - згадує побратим загиблого на псевдо «Сармат». – Ніколи не відмовляв, якщо хтось просив допомогти. Скромний був, щирий».

«Сармат» познайомився з Дмитром Колесником вже в Українській добровольчій армії, що згодом стала підрозділом ЗСУ.

Сусідка полеглого воїна Ніна Олександрівна розповідає про мирне життя Дмитра, адже близько 10 років вони жили поряд. Також наголошує: відразу впадала в око чуйність чоловіка.

«Він був добрим та працьовитим, - ділиться жінка. – Просто прекрасною людиною. Допомагав завжди. Заробляв тим, що робив ремонти. Ми як дізналися, що сталося, плакали… Це дуже прикро».

Ніна Олександрівна каже: коли чує вісті про загиблих, щоразу не може стримати сліз, дуже жаль їх та їхні родини, палко хочеться переможного миру.

За словами знайомих, їх зовсім не здивувало рішення Дмитра піти на фронт – він завжди займав активну патріотичну позицію.

У криворіжця, котрий не жалкував життя для України, залишилася кохана дружина. За рік він мав святкувати ювілей - своє 50-ліття, але на заваді стала жорстока війна. Відсьогодні Дмитро Колесник спочиває на Центральному цвинтарі, у рідній землі. 

Друже "Колос", спочивай з миром! Вічна шана Герою!