Талановитий артист і мужній воїн. На Інгульці прощаються з полеглим на війні Героєм Дмитром Репетилом

Новина про його загибель боляче вразила усіх, хто близько знав Дмитра, - друзів, колег, знайомих, шанувальників його таланту. Прощатись із 32-річним Дмитром на вул. Станкова прийшла сила-силенна людей, які любили цього веселого, талановитого, енергійного хлопця. Спогади колег і друзів про обдарованого вокаліста ми писали тут.

Дмитро загинув 19 лютого поблизу с.Зарічне Краматорського району Донецької області. За 10 днів після свого 32-го дня народження. Криворіжець служив сапером інженерно-саперного взводу танкового батальйону, захищав Україну у складі 25-ї окремої повітряно–десантної бригади. Він отримав смертельне уламкове поранення від вибуху міни.

«Дмитро був творчий, щирий і справжній, - згадує Олексій Гаврілевич, директор ПК «Інгулець». - Він був харизмат - міг вийти на сцену і захопити своїм артистизмом весь зал. Міміка, рухи, його життя на сцені – за цим глядачі захоплено спостерігали. 13 років він був учасником колективу «Місячне сяйво», став часткою цих стін, творчого життя палацу. Він був гарним батьком і наставником для своєї  6-річної донечки Кіри. Коли Дмитро прийшов у відпустку з фронту, одразу ж прибіг до нас. Прийшов за донечкою і каже: "Вона хоче грати на фортепіано!" Попросив у нас синтезатор і довго сидів, грав зі своєю Кірою. Загибель Дмитра – це велика втрата і для міста, і для Палацу культури, і для всієї країни, тому що він Герой».

Дмитро з другом Олександром і росли разом, і воювали на одному напрямку:

«Я його знав з самого дитинства. Ми познайомились у вокальній студії. Це була дуже талановита людина, Дмитро гарно співав, грав на музичних інструментах. А потім ми воювали під Бахмутом на Донеччині. На жаль, були не поряд, тому не знаю, як саме він загинув...» - каже Олександр.

Євген, друг дитинства Дмитра Репетила, теж воює. Зараз перебуває у відпустці, а скоро знову має вирушити на війну. Прийшов віддати другу останню шану:

«Ми росли в одному дворі, в одному районі. Дмитро трохи молодший був, років на 5. Він учився у КЗШ № 99, завжди був лідером, душею компанії. Ганяли у футбол. Дмитро був вправним в усіх видах спорту. За що б не брався, в усьому був умілий. Слів немає передати, наскільки це велика втрата для нас...»

Поховають воїна на цвинтарі в Широкій Дачі. У молодого чоловіка залишилася родина: батьки, сестра, брат і донечка.

Вічна слава Герою - оборонцю рідної землі! Вдячні аплодисменти тобі, артисте!