Тримайте свій синьо-жовтий стяг високо, українці! Зі знаменним днем, незалежна!

Історія українського прапора віддзеркалює всю історію Української державності – з прадавніх часів і до сьогодні.

Ритуальну символіку поєднання цих барв пов'язують ще з Великим переселенням народів, яке відбувалося 3000 років до н.е.

Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах нашої держави різних століть.

У тому варіанті, який ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року.

 

У СРСР це поєднання кольорів переслідувалося як небезпечний злочин. Під синьо-жовтим прапором відбулися три проголошення Української державності: 1917-го, 1941-го та 1990-го року, три революції новітнього часу: «на граніті» та два Майдани, а нині ведеться війна проти російсько-імперської навали на Донбасі та в Криму.

 

Український прапор у давнину...

Вперше поєднання синього і жовтого з’явилося на гербі Львова: Данило Галицький подарував місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі.

 

Золотий і синій колір використовували в гербі Руського королівства офіційно з XIV століття. Також ці кольори присутні і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.

Прапори козаків Запорізької Січі також часто мали поєднання синьо-жовтого, особливо починаючи з XVIII століття. Зазвичай, на прапорі було і зображення козака в одязі золотого або червоного кольорів.

 

На своїй картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1891 р.) над головами козаків Ілля Рєпін приховав на списах жовто-блакитні та червоно-чорні прапори.

Консультантом художника, під час написання цієї картини, був знаний історик українського козацтва Дмитро Яворницький.

Саме з експонатів колекції Яворницького Рєпін змалював велику частину амуніції, зброї, іншої козацької атрибутики, в тому числі і прапори.

 

 

…у боротьбі за Незалежну Україну…

Вперше після Лютневої революції 1917 року, українські синьо-жовті прапори публічно з'явилися в Києві, Одесі та Харкові 16 березня 1917 року. Українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під українськими прапорами.

17 березня 1917 року було проголошено про організацію Центральної Ради, з цього часу в Києві починають публічно на державному рівні з'являтися українські синьо-жовті прапори. Перший Президент України Михайло Грушевський затвердив таке поєднання кольорів як офіційний прапор країни.

 

 

Під цим прапором ішли в бій українські юнаки під Крутами проти російських більшовиків та бійці Української Галицької армії, як під час Українсько-польської війни, так і на антибільшовицькому фронті, оскільки синьо-жовтим був і прапор Західно-Української Народної Республіки.

Бійці Української Галицької армії

Досі тривають – і подеколи стають гострими – суперечки щодо розташування кольорів: чи правильно, що на сучасному прапорі верхній колір синій, і не мав би прапор залишатися «як в УНР» - жовтим зверху. Сучасні науковці виходять з того, що не існує документів, якими в Українській Народній Республіці затверджувався б «жовто-блакитний» порядок стрічок. На кольорових поштівках того часу зафіксовані обидва варіанти, а за чорно-білими старими фото не можна точно сказати, де який колір.

 

 

Впродовж 1940-1950-х років багато рядових бійців УПА – збройного крила ОУН – навіть воювали із синьо-жовтими прапорами, мали їх у криївках.

З 15 березня до кінця травня 1939 року під синьо-жовтим прапором постала і боролася за свою незалежність держава Карпатська Україна.

...за «радянщини»...

У СРСР використання чи навіть зберігання синьо-жовтого прапора вважалося злочином і суворо каралося. У списку КДБ за 1950-1980-ті роки регулярно повідомляли про вивішування стягу в населених пунктах України.

 

У ніч проти 1 травня 1966 року, над будівлею Київського інституту народного господарства (нині це Київський національний економічний університет) 26-річний Віктор Кукса та 28-річний Георгій Москаленко вивісили жовто-блакитний прапор. Червоний - радянський - зірвали, а національний український підняли. Прапор пошили з двох шаликів і від руки зробили напис «Ще не вмерла Україна – ще її не вбито». Обоє були засуджені і через багато років, навіть у вже незалежній Україні ще довго не могли добитися реабілітації.

 

30 грудня 1967 року в Дніпропетровську на центральному проспекті невідомі вивісили синьо-жовтий прапор, на древку олівцем був намальований тризуб і зроблений надпис: «Ще не вмерла Україна і воля і слава. 20 листопада 50 років УНР, 22 січня 1918 року — проголошення незалежності України».

 

21 лютого 1976 року жовто-блакитний прапор з'явився на Хрещатику на даху будинку №21.

22 липня 1976 року в Монреалі на XXI Олімпійських іграх під час змагань гандбольних команд СРСР і Румунії студент із Торонто Любомир Шух вимахував українським прапором, за що був видалений з арени. Речник Організаційного комітету Олімпійських ігор пояснив, що дії студента мали ознаки політичного протесту, а "потенційно небезпечний" прапор "міг призвести до заворушень".

 

 27 липня 1976 року там-таки під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР, у складі якої переважали гравці з київського "Динамо", 150 українців вивісили плакат із надписом: "Свобода Україні!". У другому таймі 20-річний Данило Мигаль із Тандер-Бей (Онтаріо) вибіг на поле у вишиванці та із синьо-жовтим прапором, вигукуючи слова "Свобода Україні!" і танцюючи гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону.

 

26 квітня 1989 року Юрко Волощак, активіст Товариства Лева відкрито підняв національний прапор на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи на пл. Ринок у Львові; пошила його художниця Галя Дмитришин, він був з нашитим золотим тризубом.

 

Офіційно затвердили синьо-жовтий стяг як державний символ України 28 січня 1992 року. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. У Києві на муніципальному рівні відзначають ще 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор було піднято над Київською мерією.

 

Зима 2013-2014 років: Майдан, смерті Героїв Небесної Сотні, - і одразу за ними потік переламних для свідомості трагедій з атакованих ворогом територій України - змінили і ставлення до державних символів. Історичні розвідки та геральдичні дискусії відступають перед живою історією, яка твориться на очах.

17 квітня 2014 року в Горлівці був викрадений невідомими депутат міської ради Володимир Рибак, який зробив спробу зняти прапор сепаратистів і повернути український прапор на будівлю міськради.

За два дні його тіло було знайдено місцевими рибалками в річці з ознаками тортур. 20 лютого йому присвоєно звання Героя України (посмертно). Особи, які вчинили цей злочин, нині переховуються на території держави-агресора.

 

Втім, і там знають український прапор. 20 серпня 2014 року руфер Mustang пофарбував верхню половину золотої зірки на висотній будівлі в Москві у синій колір, зробивши її у такий спосіб «українською» (до речі, через рік – до річниці Майдана на тій же будівлі знову майорів український прапор).

 

 

Жовто-блакитний прапор піднімали над будівлями Донецького аеропорту впродовж всієї його оборони. Ворог збивав прапори вогнем, але «кіборги» неодмінно поновлювали символ української держави.

23 серпня 2014 року прапор встановили бійці третього окремого полку спецпризначення.

Нині, двічі на рік - на день Державного Прапора і на день військової частини - цей легендарний стяг з Донецького летовища піднімають над військовою частиною в Кропивницькому.

16 жовтня 2014 року український прапор на будівлі аеропорту вивісили "кіборги" з Миколаївської 79-ї окремої аеромобільної бригади. І над найвищою точкою аеропорту – диспетчерською вежею майорів жовто-блакитний прапор, аж поки ворог не знищив саму вежу.

 

І ось зовсім свіжі новини з «прапорового фронту». 9 серпня 2019 р. на тимчасово окупованій території АР Крим в місті Судак місцевими патріотами України був піднятий Український прапор, в знак пам‘яті за чотирма загиблими в Павлополі морпіхами з 36-ї бригади ЗСУ. Раніше, 17 грудня 2018 р. прапор над мисом Форос підняли на честь 24 українських моряків, що перебувають у полоні в Москві.

 

Сьогодні по всій Україні здіймуться тисячі прапорів вільної незалежної країни, яка нині воює і будує своє майбутнє, і прагне від постімперії до спільноти демократичних європейських держав... символіка якої за "дивовижним збігом" також є синьо-жовтою.