У бою з окупантами загинув працівник ПрАТ «ПівнГЗК» Олександр Надеждін

Олександр народився 12 травня 1986 року у багатодітній родині в селищі Токівське Апостолівського району. Рано почав працювати, щоб допомогти матері забезпечити  молодших братів і сестер. Важку працю встигав поєднувати з навчанням. 

У 2014 році оселився в селі Ганнівка, працював трактористом, а згодом — машиністом бульдозера на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті у Кривому Розі. У серпні 2024 року був мобілізований, - розповіли на сторінці Петрівської селищної ради

14 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання біля Стародубівки зв’язок із мужнім воїном обірвався. Для родини настали довгі місяці болісного очікування. Лише тепер офіційно підтверджено його загибель.

Олександр був доброзичливим і спокійним. Любив риболовлю, техніку, будівельну справу. Найбільше — свою сім’ю. Усиновив сина дружини Андрія, виховував доньок, завжди ставив дітей на перше місце. Коли у 2025 році Андрій у важкому стані потрапив до лікарні після ворожого обстрілу, батько фактично носив його на руках по медкабінетах, доглядав, підтримував і допомагав.

«Батько дав мені все, що міг, навіть своє життя», — каже Андрій.

Дружина Юлія розповідає, Олександр був не лише чудовим батьком а й накращим чоловіком:

«Я була найщасливішою жінкою у світі».

Життя воїна обірвалося у розквіті сил. Цього року він мав би відзначити 40-річчя. 

Світла пам’ять і низький уклін Герою. Вічна слава захиснику України!