У Криворізькій гімназії сьогодні відкрили меморіальну дошку Василю Печеніну

Він загинув під час виконання бойового завдання, поблизу Кремінної, в останній день лютого минулого року. Вклонитися пам'яті Героя прийшли рідні, вчителі, учні, друзі та колеги Василя по спорту.

Народився та виріс Василь Печенін у Кривому Розі, навчався в 57-й гімназії. З раннього дитинства був закоханий в самбо і дзюдо. Серед криворіжців, які прийшли ввідати шану Герою чимало людей,  яких з Василем пов"язав саме спорт.

«Він був гідним прикладом, як в житті, так і в спорті, справжнім  патріотом Батьківщини. Вмів долати труднощі», - згадує перший тренер  Василя Печеніна  Володимир Онищенко.

Добре знав Василя заслужений тренер України Анатолій Кантур.

«Знав, що він оженився,  працював.  За три дні до його загибелі  я зустрівся з ним на 44-му кварталі.  Він був у військовій формі, просто біг, бо приїхав у відпустку. Знову посміхався. Питаюся: «Василь, як справи». А він мені  у відповідь: «Все добре, ми переможемо» - згадує тренер.

З 2007 року Василь Печенін працював менеджером на підприємстві " Електромаш-сервіс". З початком повномасштабної війни взяв до рук зброю та пішов на захист рідної землі. 28 лютого поблизу Кремінної, рятуючи побратимів, він загинув -  через ворожий артилерійський обстріл.

«Пригадую його ще хлопчиком. Такий допитливий був, дивував нас завзятим ставленням до  спорту.  Завжди міг підставити плече своїм однокласникам.  А коли вже зустрічала його дорослим, він знову мене  дивував, бо став справжнім українцем і патріотом.  Не дивно, що коли почалася війна, Василь взяв до рук зброю і пішов захищати нас, наш спокій і мирне життя. Щоб ці хлопчики, які стоять нині перед нами,  могли спокійно ходити до школи», - стиха промовляє класний керівник Наталія Кобець.

Відсьогодні Василь Печенін  буде вічно посміхатися рідним і близьким людям з чорного мармуру пам‘ятної дошки у рідній гімназії. Вічна шана Герою.