У строю. Вічний спокій знайшов у рідній землі криворізький захисник Антон Сіменюк

«Він служив снайпером у 46-ій бригаді Десантно-штурмових військ, - каже мама Героя, пані Ірина. – Воював під Бахмутом та Соледаром, дістав там поранення. Потім його направили на підвищення кваліфікації в Велику Британію. Після навчання знову повернувся на донецький фронт. Там мій син і зник, десь між Мар'їнкою та Георгіївкою».

Антон закінчив 32-у школу, опанував дві професії: помічника машиніста та електрогазозварника. Поки не пішов на війну, Антон допомагав фронту – ремонтував підбиті танки та техніку. Коли ж став військовослужбовцем, вступив до університету на онлайн навчання. Мріяв вибороти перемогу і повернутись до мирного життя – до батьків, сина й дружини, яких дуже любив. Але у здичавілих російських терористів були інші плани.

«Він був справжній. Сказав, значить, зробив, - захоплювався побратимом воїн із позивним Шрам. – Ніколи не боявся йти у бій, ніколи не відмовлявся. Коли ми були на позиціях, то твердо й упевнено підтримував всіх. Любив Україну, свій будинок і сім’ю. Сміливий був чоловік, я таких людей мало зустрічав».

Вічна пам'ять, честь і слава сину Криворіжжя! Маємо дякувати й шанувати у віках!