Від чуми, цинги й холери не зарікайся. Епідемії в історії Катеринославщини

ЦІКАВО
02.04.20 - 13:13

Пандемія коронавірусу стала однією з найпотужніших епідемій в історії людства XXI сторіччя. Але в історії нашого краю, і зокрема міста Дніпро (тоді Катеринослав), уже було чимало страшних епідемій.

Про це детально розповів кандидат історичних наук, завідувач відділом Дніпропетровського Національного історичного музею імені Д.І.Яворницького Максим Кавун.

 

В історичних джерелах точно зафіксовано, що Катеринослав пережив кілька епідемій холери і тифу. 

 

1848 - 1849 роки у Катеринославській губернії лютувала холера.

1848 - кілька місяців тривала епідемія цинги.

1866 - повторилася епідемія холери. Кількість хворих досягла 1137 людей, з них 249 померло.

1922 рік - епідемія тифу. У Катеринославі та його околицях на висипний тиф перехворіли 18 тисяч осіб, зворотний тиф - 35 тисяч, холеру - 2050.

 

"Холера була тісно пов'язана з відсутністю налагодженого водопостачання та недостатнім очищенням води. Ця проблема постійно переслідувала жителів Катеринослава. Перший водопровід у Катеринославі з'явився тільки в 1869 році. А до цього був постійний конфлікт міста і річки Дніпро. Вся берегова лінія була заболочена, захаращена. До 1930-х років місто так і не мало виходу до Дніпра. Жодного натяку на набережну навіть не спостерігалося. Весь берег був зайнятий лісопилками, лісовими складами, дрібними заводиками, а то і просто звалищами.

 

Перший спалах холери в місті стався в 1831 році. Повторна епідемія холери у 1848-1849 роках стала справжнім жахом Катеринослава. Розповіді про неї передавали з уст в уста і через півстоліття. У той час Катеринослав був спокійним губернським містом в степу, яке не мало розвиненої економіки. Кількість його населення була близько 10 тисяч.

 

Холера охопила, перш за все, найбідніші райони губернії і лютувала до літа 1849 року.

 

У тій же другій половині 1848 року почалася епідемія цинги. З навколишніх сіл селяни «ледь пересувалися, як тіні цілими натовпами збиралися в місто, завалили всі лікарні, ще залишалася значна кількість безпритульних, яка щодня поповнювалася». Далі хвороба почала поширюватися серед найбідніших верств міського населення.

 

До літа 1849 року епідемічні хвороби відступили, і всі тимчасові госпіталі в Катеринославі припинили свою діяльність.
 

Епідемія холери 1848-1849 років запам'яталася тим, що від неї загинули не тільки найбідніші містяни, а й відомі, заможні і шановані в місті люди. 

 

Голод 1921 року змусив згадати всі жахи епідемій. У 1922 році в Катеринославі і його передмісті на висипний тиф захворіли 18 тисяч осіб, зворотний тиф - 35 тисяч, холеру - 2050 людей.

 

До 1922 р на висипний і зворотний тиф перехворіли 20% населення.

 

Подробиці перебігу епідемій в нашому регіоні - в інтерв'ю Максима Кавуна на gorod.dp.ua

 

«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»

Читайте також: