Їхав на нагородження і потрапив під обстріл. У Кривому Розі поховали азовця Михайла Жаркова

Михайло Жарков родом із Луганська, у 2017 році долучився до лав “Азову”. Серед побратимів мав позивний “Мішаня”. Пізніше переїхав до Маріуполя, там зустрів кохану Анну та одружився. Пара виховувала двох доньок. Молодша, Соломія, народилася за місяць до початку повномасштабного вторгнення. Михайло зустрів війну у Маріуполі. Після оборони міста він потрапив у полон, а згодом знову повернувся на фронт.

Азовець був цілеспрямованим і турботливим. Дружина Анна згадує коханого непосидючим, цілеспрямованим і впертим. Каже, що він постійно любив пробувати щось нове.

На службі Михайло був заступником командира роти, де вирізнявся лідерськими якостями. На початку військової кар’єри Михайло служив у штабі, але за своїм бажанням перейшов у піхоту.

“Коли формувався батальйон, він відмовився від штабної посади, дуже просився з неї піти, бо йому то було не цікаво. І попросився до мене в піхотну роту, ще на той момент командиром взводу. Хоч міг займати вищу посаду і не лізти в це піхотне діло, робити свою справу в штабі й мати менше ризиків. Згодом пішов на підвищення — став замкомандира роти”, — розповів командир Михайла.

Воїн загинув, коли їхав на нагородження – йому мали вручити іменну зброю.

“21 січня Міша написав, що завтра буде щасливий день. Я ще подумала, може це сюрприз і він до нас раніше приїде. Виявилось, мало бути нагородження. Йому мали вручати нагородний пістолет. Я його ще привітала, а він сказав, що заздалегідь не можна. Зранку 22 числа  традиційно побажав доброго ранку, скинув відеоповідомлення. Потім перестав виходити на зв’язок, але я не турбувала, думала, зайнятий. А вже ввечері зв’язалася з його побратимом”, — ледь стримуючи сльози розповідає Анна.
 

Того дня Михайло з побратимами їхав в автівці у лісі під Кремінною на Луганщині. Їхнє авто потрапило під російський обстріл. Михайлу Жаркову назавжди залишиться 29 років.
 

Світла пам’ять полеглому захисникові!

Джерело – Вільне Радіо.