За студентські парти Університету третього віку сіли відкриті до знань криворіжці

Соціальний проєкт для літніх людей, започаткований Костянтином Павловим, живе і набирає силу.

«За підтримки Фонду «Українська перспектива»  Олександра Вілкула ми випустили вже 120 студентів, які отримали дипломи, а вчителя – подяки. Нині за парти  сіли 42 чоловіка. Це – аншлаг.  Студенти – винятково ерудовані і розумні. З ними дуже цікаво спілкуватися», - розповідає депутат райради і куратор Університету в Довгинцівському районі Лідія Паркіна.

 Вік нинішніх студентів – від 60 до 85-ти. Є навіть сімейна пара. Цього семестру до кола занять увійшли  українська мова, психологія, скандинавська ходьба, здоровий спосіб життя і, як завжди, комп‘ютерна грамота.

Владислав Никодимович – найстарший студент. Йому вже 85. Сюди, зізнається, привела жага до життя.

«Я тікаю від самотності, бо живу один, хоча діти мною опікуються. Все в Університеті подобається. Українську мову знаю, але вона потребує вдосконалення, як і людина. Щодо скандинавської ходьби – придивляюся. Якщо вона корисна – буду ходити з усіма», - ділиться чоловік.  

«Мені сини подарували велику плазму, там багато символів. Треба знати, що і до чого, як керувати цим телевізором. Буду піднімати свій інтелектуальний рівень», - каже пан Владислав.

На питання, чи подобаються йому «дівчата»-студентки, гуморить. «А де  ви їх бачите? Тут одні бабусі навколо».

Тетяні Анатоліївні через два місяці  -  60-т. До університету, каже, записала невістка. Сюди прийшла за знаннями і здоров‘ям.

«В Університеті маємо спілкування з людьми, опановуємо комп‘ютер, телефони.  Це така гарна нагода для нас пенсіонерів розвиватися у своєму віці, їздити на екскурсії, ходити до театру, а не нудьгувати вдома», - зізнається пані Тетяна.

Всім, а найперше собі, «золоті студенти» під час навчань бажають терпіння, витривалості, взаємоповаги і здоров‘я.

Заняття в аудиторіях перериваються лише на повітряну тривогу. Тоді настає час  чаювань і чудових бесід – про життя, дітей, онуків і майбутнє України.