Заступниця голови Ради оборони Вікторія Третяк - про «Я – ветеран» та допомогу військовим

- Я дуже високо оцінюю роботу цього сервісу. До прикладу, протягом перших 10 днів з дня відкриття окремого сервісу «Я – ветеран» вже від ЦНАПу, його фахівці прийняли більше тисячі відвідувачів. І ця кількість зростає, приймають по 100 і 200 людей щодня. Там працюють 14 фахівців, які надають юридичну допомогу, оформлюють соціальну картку «Я-ветеран». До цієї програми, зокрема, вже долучилися понад 300 місцевих підприємців. Це затребуваний напрямок. Одна з найбільш популярних послуг – безкоштовне плавання в басейні. За направленням до сервісу звертаються і самі ветерани, і їхні родини, діти. У Кривому Розі сьогодні працюють 7 басейнів. Один із них – 50-метровий. В ньому займаються діти з 8-ми до 18-ти років. В інших басейнах, по 25 метрів, - з 6-ти до 18-ти. Направлення можна взяти у будь-який басейн, приходьте, замовляйте і отримуйте!

- Які ще послуги користуються попитом?

- Оформлення довідки, витягу. В нашому місті діють чимало міських програм та інновацій: картка «Я-ветеран», безкоштовне харчування для дітей, путівки у дитячі літні табори. Наші фахівці дуже якісно працюють, маємо чудові відгуки від ветеранів і їхніх сімей. Зараз ми розширюємо ці напрямки.

- Соціальна підтримка захисників діє в місті з 2014 року. Стільки ж місто підтримує військові підрозділи. Як заступниця голови ГО «Набат Кривбас» і заступниця голови Ради оборони міста ви особисто займаєтесь цими напрямками. Розкажіть про це детальніше.

- Якщо брати соціальну підтримку ветеранів ще з 2014 року, допомоги надано дуже багато. За 2024 рік міським коштом ми допомогли більш ніж на 500 млн грн. А з 2014 по 2024 – більш, ніж на 2,5 млрд грн. Йдеться про багато напрямків для ветеранів та їхніх родин. Це і прямі виплати, і допомога, про яку ми щойно говорили. Стосовно фронту, на сьогодні, Радою оборони під керівництвом Олександра Вілкула надано допомогу понад 200 військовим частинам та підрозділам. Сума вже сягає 2,6 млрд грн. Це одна з найбільших допомог в Україні. Із них - 700 млн грн приватних коштів, спрямованих через ГО «Набат Кривбас». Нагадаю, що у перші пів року повномасштабного вторгнення кошти з міського бюджету не виділялися, а ворог стояв за 200 метрів від міста і треба було його зупинити, допоки підходили військові, формувались 129-та і 60-та бригади.

Бригади, які боронили нас на Криворізько-Херсонському напрямку, ми забезпечували необхідним: від одягу й взуття до бронежилетів і техніки. Бо нічого фактично тоді не було. І сьогодні ми допомагаємо тим підрозділам, які до нас звертаються. Насамперед, це наші криворізькі бригади: 17-та важка механізована, 77-ма аеромобільна, 31-а бригада Нацгвардії, «Хартія» НГУ, штурмовий батальйон «Арей» та 422-й окремий батальйон «Люфтваффе». Крім криворізьких, допомагаємо й іншим підрозділам, які до нас звертаються. Нікому не відмовляємо.

- Ви з Олександром Вілкулом виїжджаєте на фронт?

- Так, відвозимо допомогу, підтримуємо наших хлопців. Для них це дуже важливо. Це піднімає їх моральний дух. Звичайно, ми не Міноборони, але наша допомога є вкрай необхідною, і запити на неї не зменшились. Навпаки, додались FPV-шки, «Мавіки», інша сучасна техніка. Кошти на це виділяємо з міського бюджету, допомагаємо і за приватні – з громадських організацій. 

-  Ви маєте безліч історій про наших захисників, часто вони дуже щемні. Можете згадати деякі з них?

- Більшість героїв цих історій – волонтери, які сьогодні теж на фронті. На превеликий жаль, багато з них вже загинули. Це дуже важко, близько знати людину і потім ховати її. Їхні номери я не видаляю зі своєї телефонної книги. Дуже проймає, коли волонтерами стають літні люди. Серед них є старенькі й неходячі. Один дідусь зовсім сліпий. Він три роки плете маскувальні сітки. Ми купуємо йому нитки, а він плете. Плетуть і наші бабусі, збирають зі своєї пенсії ті 100 чи 200 гривень і плетуть. Одна літня жінка зібрала за пів року кошти з пенсії і передала на FPV-дрон. Я коли дізналася, вирішила до неї приїхати, щоб подякувати. І вже на місці з‘ясувалось, що ця жінка неходяча, уявіть собі. Маємо брати приклад з таких людей. Вони підтримують нас з останніх сил, мотивують йти вперед, не падати духом, не киснути.

- Кого б ви ще відзначили у волонтерській діяльності?

- Особлива подяка - нашим дітям, які теж старанно волонтерять. Вони – зовсім інше покоління. Моїй доньці 6 років, а вона ще з трьох знає, хто її ворог і хто її захищає. Наші діти вчать нас, вони живуть з цими сиренами, страхіттям і заслуговують на беззаперечну любов. Мрію колись написати книгу про волонтерів і оборону Кривого Рогу і загалом про час, в якому ми сьогодні живемо. Бо криворіжці, насправді, неймовірні й унікальні. Це незламні люди, які об‘єдналися заради спільної мети, заради перемоги. Кожен з них робить свій посильний внесок, бо лише об‘єднавшись зможемо подолати ворога.