Застигли у мармурі. У Кривому Розі відкрили чотири пам‘ятні дошки загиблим випускникам

Сьогодні у Криворізькому центрі професійної освіти металургії та машинобудування - педагоги, учні, рідні та близькі Володимира Данилюка, Віталія Власова, Дмитра Поленка та Андрія Аніцоя. Ці хлопці - випускники закладу. Вони захищали Україну і поклали за неї свої життя. Звістку про загибель сина Віталія Власова мати отримала у квітні 2022 року. Віталій поліг на Харківському напрямку в Ізюмському районі. Йому було 23.

«Він захищав Харківський, Сумський напрямки, визволяв Бучу. Разом з хлопцями закрив дорогу російським окупантам на Київ. Загинув у середині квітня 2022 року під Ізюмом, у селі Червоне. Вони були на бойовому завданні, посунули ворога і поклали своє життя», - розповідає мама Віталія,  Валентина Нарубанська. З великим букетом хризантем  жінка прийшла вклонитися пам‘яті сина.

У тому ж квітні загинув ще один випусник центру професійної освіти, 31-річний Дмитро Поленок. Воював на Донеччині, був командиром бойової машини. Поліг під Бахмутом.

«Він був дуже жизнєрадісною людиною, душею компанії, найсвітліший чоловік, якого ми знали. Загинув у 31 рік під Бахмутом», - каже родичка Наталія Полинок.

Володимир Данилюк та Андрій Аніцой - представники старшого покоління випусників колишнього 45-го ПТУ. Володимир був навідником механізованого взводу, воював на Донеччині. Його життя обірвалося біля Кліщіївки у жовтні минулого року. Володимиру Данилюку було 50 років. Андрій Аніцой також воював на Донеччині. П'ятдесяти п'ятирічний командир стрілецького відділення загинув теж у жовтні 2023-го біля Степового.

«Ми вшановуємо пам‘ять наших вихованців. Ці хлопці закінчили наш заклад, потім працювали на підприємствах Кривого Рога. Це наші Герої. Вони великі патріоти своєї землі. З великою шаною відкриваємо сьогодні    дошки пам'яті на честь наших загиблих випускників. Нехай нащадки знають своїх Героїв, світла їм пам'ять», - звернувся до рідних воїнів директор Криворізького центру професійної освіти металургії та машинобудування Григорій Горб.

Четверо чоловіків навіки застигли у камені, споглядаючи із мармурових світлин на прийдешнє покоління. За їх світле майбутнє вони й поклали своє життя.