Зі святом вас, відважні, енергійні й небайдужі! 5 грудня відзначають Міжнародний день волонтера

В Україні волонтерський рух масово спалахнув у 2014-му - на Майдані, після окупації Криму та агресії Росії на Донбасі, коли небайдужі серця наших співвітчизників переповнились болем, але не розпачем. Волонтери почали збирати гроші по всьому світу на потреби військових, закуповувати на них медикаменти, необхідне обмундирування, продукти, зброю і везти все це на передову. Деякі з них після цього пішли добровольцями на фронт.

Під час Революції Гідності та російської агресії на сході нашої держави потужний волонтерський рух став зразком патріотизму, милосердя, громадянської свідомості. У складні часи неготовності армії до оборони, він став показником єдності українського суспільства, його зрілості й самоорганізації.

"У найтемніші часи добре видно світлих людей. Цей феномен волонтерства, феномен самоорганізації, взаємодопомоги та довіри був надзвичайно сильним і на Майдані, і є таким на війні. За цей час цивільні люди навчилися розбиратися у шоломах і бронежилетах, ПНБ та тепловізорах, в такмеді і аеророзвідці, і не тільки. Від звичайних зігрівайок і медицини до систем підготовки військових і програм реабілітації - за цей час волонтери навчилися вирішувати різні і непрості задачі. Дуже часто саме волонтери, люди, які допомагають армії, паралельно займаються різними цивільними напрямками, допомагають дітям і тваринам, борються за зелені зони та історичну спадщину свого міста. Ми хочемо сказати "дякую" кожному, хто допомагає військовим, пораненим у шпиталях, плете маскувальні сітки і разом з дітьми збирає передачі на фронт", - кажуть у відомій волонтерській організації "Повернись живим".

Чимало відважних і діяльних криворіжців добровільно взяли на себе вантаж цих турбот. Серед них - "39-а Жіноча сотня" під орудою Юліани Калін-Березуцької. Тендітні криворізькі жінки вже сьомий рік збирають необхідну допомогу для армійців, а також для діток із сиротинців на Донеччині. На початку війни, у 2014-му, вони тричі на тиждень їздили на Донбас із продуктами та необхідними речами. Допомагають і донині. 

"Не за грамоти, не за відзнаки чи нагороди і не за посвідчення. А просто тому, що в серці є бажання допомогти, нести добро! Волонтерство - це не обов'язок, не робота. Волонтерство - це стан душі!" - кажуть щиросердні представниці Жіночої сотні.

Пишаємося, що є серед волонтерів і руданівці - Вікторія Сімкіна та Костянтин Сологуб, які у складі волонтерської місії "Чорний тюльпан", ризикуючи життям, шукали в полях покинуті після бою тіла українських бійців (вантаж 200) і доправляли їх додому для гідного поховання. Вони взяли на себе цю місію тоді, коли держава була не взмозі. 

Дякуємо усім небайдужим помічникам-добровольцям! Нехай ваша життєва енергія не згасне, а всі ваші добрі справи неодмінно будуть винагороджені!

Фото - 39 Жіноча сотня.