"Сміливішого за нього я не зустрічав". Кривий Ріг провів у засвіти захисника Миколу Оранського

Він загинув 22 березня під Роботиним Запорізької області, від удару російського дрона. Йому було всього 24.
Батьківщину юнак пішов захищати добровільно. Служив оператором БпЛА у складі 118-ї окремої механізованої бригади. Ми запам’ятали цього хлопчину енергійним, веселим і комунікабельним, шанувальником мандрівок і активного способу життя. Таким він полюбився і друзям, і своїм колегам, і бойовим побратимам.
На поховання полеглого товариша приїхали військові, які служили з ним разом. У голосі дорослих чоловіків тремтять сльози...
«Микола - частина нашої душі. Для свого віку він був дуже сміливий. Відважнішої людини я не знав. На нього можна було покластися. Він не ставив зайвих запитань, якщо було треба – йшов у саме пекло. І роботу свою виконував як годиться. Фаховий був, багато користі приніс у нашій справі. Це була приємна людина, з якою всі знаходили спільну мову. Нам боляче, дуже боляче», - поділилися з нами побратими.
Оператор Євген Жулай працював з Миколою на «Громадському». Коли Оранський зібрався на війну, колеги сприйняли його рішення з повагою.
«Це був такий життєрадісний і веселий хлопчина. Він захоплювався музикою, грав на гітарі, їздив на різні фести. Дивлячись на нього, я б ніколи не подумав, що він піде захищати Батьківщину з такою бадьорістю й легкістю. Я зустрів його в метро і він сказав: «Я звільняюсь з телебачення і йду на війну». І промовив це аж ніби радісно. Зараз багато людей уникають служби, а Микола пішов туди легко й усвідомлено. Я потім бачив його у воєнному репортажі ТСН, він добре робив свою роботу».
На фронті Микола отримав нагороду "Золотий хрест" за евакуацію поранених. А незадовго до загибелі, 14 лютого, встиг одружитися, - каже його колега Олексій.
«Він завжди посміхався. За тиждень до загибелі приїздив до Києва у відпустку, об’їхав усіх друзів. Накатав до 3-х тисяч кілометрів - встиг з'їздити у Карпати. Ми з ним попрощалися так гарно. Я помітив, що за останній рік у нього стало менше запалу, але все одно був сповнений енергії», - журливо згадує Олексій.
Поховали бійця з військовими почестями на Всебратському кладовищі. Вічна пам'ять, вдячність і вшанування молодому, але надзвичайно сміливому Воїну. Легкого спочинку тобі, наш оборонцю…
Допомогти сім'ї Миколи можна за реквізитами: 5168 7451 3540 8687 Оранський Роман Вікторович (батько Миколи).
Фото ТРК Рудана, Громадське, 118-а ОМБр, Христина Коціра.
«Дізнавайтесь про новини міста першими! Підписуйтесь на наш Telegram!»
Жив із посмішкою. У Кривому Розі поховали молодого Героя Дениса Купінського
Окупанти забрали домівку, а потім і життя. У Кривому Розі поховали захисника Сергія Кір’янова
Любив сім'ю, автомобілі і життя. Криворіжці провели у вічність воїна Андрія Коромисла